Епілог

- То з кого будемо на цей раз вибирати? – спитала чорноброва та чорноока жінка, смакуючи новий чай, який вчора забрала на Новій пошті.

Опанаско відсунув медовий пундик, та посміхнувся відьмі.

- А хто у нас серед бажаючих?

Відьма відкрила ноутбук, та почала перераховувати  тих бажаючих орендувати аутентичний будинок в Моршині на два тижня.

- Полковник у відставці, лікар-хірург, фітнес інструктор навіть.

- І що, всі одинаки?

- Так, всі як один! – посміхнулась відьма, поцупивши з корзинки пундик, надісланий Оксаною.

Скільки всього встигає, Опанаска раз в місяць балує, ось чай новий презентувала, сама збирала, сортувала та підбирала букет.

Гарний до речі букет виявився, посміхатись від нього хочеться, і всіх трьох одинаків за раз ощасливити.

- Та де вони тут помістяться, - скипів Опанаско, - на вашому овербукінгу ще двох можна провести, але трьох!

- І як пропонуєш вибирати? – солодко потяглась відьма, піднімаючись з-зі столу.

А на далекій полонині я нарешті дочекалася Опанаса, який повернувся додому, точно вловивши, що  плов достиг в казані, наповнюючи кухню запаморочливими пахощами.

- Цукерочка, моя, - промуркотів, палко цілуючи, та обнімаючи.

А я вкотре подумала, що у кожного в житті повинна трапитись саме така цукерочка, яка зможе пов’язати, склеїти або зацементувати. То вже вам вирішувати з якою інтенсивністю та на який час.

Ось і все - найкращий відгук - це зірочка, а читачам подяка за приділену увагу, та до зустрічі в нових історіях!