Розділ 5

 У цей вечір Леонардо поспішав додому. Вранці йому потрібно було на роботу, і не завадило б поспати. На цьому тижні у нього було стільки справ, що голова йшла обертом. Незабаром його очікувало підвищення на роботі й захист дисертації, а сили були на межі. Він розривався між роботою, університетом та стосунками з Еммою. Останній пункт, до речі, він планував викреслити зі свого списку життєвих справ.

 Знайомство Лео та Емми відбулося в парку атракціонів, на початку літа минулого року. Він просто підійшов до Емми й попросив номер телефону, ніби-то для друга, якому вона дуже сподобалась.

 Леонардо любив ризикувати, от і побився об заклад з тим самим другом, якому Емма припала до душі. Лео заявив, що така ніжна квіточка не зможе встояти перед його чарами. І вже завтра, він поведе її на перше побачення. А через місяць, вона буде закохана в нього по вуха, що сама запропонує йому себе.

 Парі, звичайно, виграв Лео. Він в цьому навіть не сумнівався. Його природний шарм завжди допомагав у зваблюванні дівчат. Проте, Лео не розрахував, що їх стосунки затягнуться так на довго. Спочатку, він не знав, як саме кинути дівчину, аби вона ще місяцями не ходили за ним й не просила повернутись. Потім, він зрозумів, що така послушна дівчина зовсім не перешкода його звиклому стилю життя. Особливо, якщо вона шалено закохана, що й не помічає своїх рожевих окулярів на носі.

 Хлопцеві було досить цікаво з Еммою. Вона була веселою, щирою, ніжною та доброю. Дівчина завжди допомагала та підтримувала будь-які його затії та задуми. Вона по-справжньому закохалась в хлопця, віддавши йому не тільки свою любов та честь, а й ключик від свого маленького серця.

 Однак, в якийсь момент, Лео просто наскучила правильна та хороша Емма. Вона все рідше їздила з ним на відпочинок, все менше проводила ночей в його ліжку, адже так сильно боялась засмутити власну матусю. Такі ситуації повторювалися з дня в день, доводячи Лео до сказу.

 Остання відмова дівчини поїхати з ним у відпустку через якусь чергову примху матері, остаточно вбила в ньому будь-яке терпіння. Лео розумів, що така дівчина, як Емма – просто йому не підходить. А ще, декілька днів назад, Лео познайомився з гарненькою блондинкою в новому фітнес-клубі, де він полюбляє тренуватись. Її рожеві губи та струнка талія весь час відволікали хлопця від занять.

 Рішення про розрив з Еммою було прийняте швидко, залишалось лише повідомити про це дівчину.

 – Подзвонити чи просто смс написати? Так не хочеться слухати її плач. – Лео плентався додому після чергового побачення з Еммою, невдоволений і хмурий. Йому осточортіло прикидатись закоханим, яким він ніколи й не був. – Та просто поставлю її перед фактом. Все одно, буде скиглити.

 Обдумуючи ситуацію, Лео настільки занурився у свої думки, що навіть не помітив, як став переходити вулицю на червоний.

 Машина, з-за повороту, з’явилася раптово. Водій гнав на шаленій швидкості. Мабуть, кудись поспішав. Чоловік побачив пішохода, що переходив вулицю лише тоді, коли це було занадто пізно. В наступну мить почувся свист коліс і удар. Ві якого тіло Лео підкинуло і перекинуло на іншу сторону.

 Переляканий водій швидко виліз з машини й підбіг до хлопця, тремтячими руками, набираючи номер швидкої допомоги.

 І ось, через кілька хвилин, над його тілом схилився лікар швидкої допомоги та медсестра, які до останнього намагалися врятувати хлопцеві життя. Однак, безрезультатно. Його серце зупинилося. І тепер, назавжди.

 Даміан стояв над бездушним тілом хлопця, розглядаючи його і намагаючись зрозуміти що ж такого особливого, дівчина знайшла в цьому дивакуватому хлопцеві. Так, у нього чудові манери. Він поводиться, як справжній джентельмен, коли переслідує власні цілі. Він достатньо розумній і з ним є про що поговорити. Однак, нічого особливого в ньому немає. Хлопець, як хлопець. Таких сотні в усьому світі

 «То чому ж саме цей твій обранець, Еммо?» – дивувався Даміан, досі намагаючись втихомирити бурю, що виникла після почутих думок хлопця.

 Навколо тіла Леонардо продовжували метушитись лікарі та водій таксі, а Даміан стояв непорушно, забувши, що й він має виконати свої обовязки. Яких він, доречі, уникав понад тиждень. Янгол до останнього намагався знайти щось хороше в душі Лео, аби не прагнути закинути його в пекло одразу після смерті.

 – О Боже, я що помер? – запитав Лео, коли душа покинула його смертне тіло, і повстала поруч з янголом.

 – Ну, так. – безпристрасно сказав Даміан

 – Ти янгол? Ти забереш мене з собою? – стривожено мовив Лео, дивлячись на своє бездиханне тіло.

 – Так, ти підеш зі мною, Лео.

 – Але мені ще рано вмирати! Я занадто молодий! – душа Лео була в розпачі, і зовсім не готовий покинути світ людей.

 – Закон один для всіх, Лео! Тобі пора! – сказав Даміан. Він уже мільйон разів проходив цей сценарій, та чомусь, саме зараз, його дратувала поведінка померлого.

 – Чому я? Чому зараз? Ти не можеш забрати когось іншого? – голосив Лео, чим викликав злість у Даміана.

 – Не тобі вирішувати хто і коли повинен померти!– відповів Даміан, – І взагалі, може твоя смерть врятує інше життя! Твоєї Емми, наприклад!

 – Яка мені різниця кого це врятує, якщо я помру!– відповів Лео, переповнений злістю і ненавистю.

 – Я так і думав! – відповів Даміан і зробивши невелику паузу, продовжив, – Навіть заради неї ти не пожертвував би своїм життям? – Відповідь на це питання Даміан знав уже дуже давно. Та навіть знаючи, до останнього, сподівався на диво.

–Ні, не пожертвував би! – відповів Лео. – Вона не моя кохана, а одна з дівиць з котрими я мав звязок.

 Даміан аж скривився від слів цього нахаби.

 – Ось така ваша любов... – прошипів Даміан, і простягнув Лео папірець з контрактом.

 Йому самому хотілося придушити цього ідіота, але на жаль він вже і так помер.