Даніела

Глава 2. ФАКТИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬСЯ

     Зібравши всю інформацію про Даніелу та систематизувавши все це, Сергій почав діяти. Спочатку необхідно було опитати тих, хто міг би бути знайомим із тією дівчиною. Насамперед, це стосувалося професора Ольшанського, з котрим Сергій познайомився в Берлінському Вільному університеті під час літніх курсів.

     Відшукавши візитку того професора, Сергій почав складати текст послання:

     «Sehr geehrter Herr Prof. Dr. Olszanski,

     vielen Dank Ihnen für Ihre sehr interessanten Vorlesungen während des letzten Sommerkurses an der Freien Universität Berlin. Besonders interessant war für mich die Information über die Studentenrevolte am Ende der 60er. Vor allem gefallen mir Ihre Erzählungen über Ihre persönliche Teilnahme an diesem Aufstand gegen Konservatismus und Doppelmoral. 

     Jetzt möchte ich Sie über eine Person fragen. Ich interessiere mich dafür, ob Sie etwas über eine Daniela Casper wissen. Sie studierte damals an der Freien Universität (Fakultät für Jura) und starb möglicherweise mit 22 wegen des Drogenmissbrauchs im Jahre 1970.

     Ich bin sehr dankbar für Ihre Hilfe im Voraus. 

     Mit freundlichen Grüßen,

     Serhiy Tymoshchuk5».

     Набравши цей текст на комп’ютері, Сергій надіслав його електронною поштою на адресу, вказану на професорській візитці. 

     Через кілька днів Сергій отримав відповідь від берлінського професора:

     «Sehr geehrter Herr Tymoshchuk, 

     ich bin sehr froh, dass Sie ein so großes Interesse an die Studentenrevolte haben. Dieser Studentenaufstand änderte wirklich den ganzen Lebensstil in der westlichen Gesellschaft. Natürlich frohe ich mich darüber, dass ich an diesen Events persönlich teilnahm. Vielen Dank auch Ihnen für Ihre Teilnahme an meinen Vorlesungen sowie Ihre Anfrage.

     Leider muss ich Ihnen mitteilen, dass ich über die von Ihnen erwähnte Daniela Casper über keine Information verfüge. An diesen Unruhen nahmen tausende Studenten aus allen westdeutschen Hochschulen teil. Natürlich kann ich über jede Teilnehmerin / jeden Teilnehmer nicht wissen. 

     Trotzdem bin ich bereit, Ihnen in Ihrer Suche zu helfen. Es gibt natürlich keine Garantie, dass ich die Information über die zu suchende Person erfolgreich finden kann. Ich werde aber versuchen. Es gibt eine solche Möglichkeit, sich mit dem Universitätsarchiv in Verbindung zu setzen. Wenn Sie behaupten, dass das zu suchende Mädchen an der Fakultät für Jura studierte, ist es möglich, diese Information zu überprüfen. Wir müssen dorthin eine Anfrage schicken. Man muss dort die Information über jede ehemalige Studentin / jeden ehemaligen Studenten gespeichert haben. Sobald ich davon eine Antwort bekomme, schicke ich Ihnen einen Bescheid. 

     Mit freundlichen Grüßen,

     Udo Olszanski6». 

     Отже, шанси вийти на слід Даніели — хоч і невеличкі, — але були. Лишалася слабка надія на те, що від пана професора надійде-таки якась конкретна інформація. Звичайно ж, Сергій навіть і не збирався повідомляти ані берлінському професорові, ані іншим стороннім особам, якою була справжня причина інтересу щодо цієї конкретної особи, а, тим більш, про те, як він дізнався про існування тієї особи. 

     — Годі чекати з Берліна якоїсь певної допомоги! — заявив Сергій сам собі. — Але ж і зовсім втрачати надію не варто. Якщо інформація про існування Даніели підтвердиться, тоді добре. Я остаточно переконаюся в тому, що реінкарнація насправді існує. А не підтвердиться — так біс із нею: житиму так, як жив до цього часу, нічого не знаючи про свої минулі життя.

     Засвоївши прийоми медитації, Сергій усе частіше повертався в кінець шістдесятих років, «згадуючи» те, що здавалося йому його минулим життям, — епізод за епізодом.

     Ніяких повідомлень від професора Ольшанського Сергій більше не одержував. Поступово він почав забувати про обіцянку берлінського професора підняти університетські архіви. Надії залишалося все менше. Але несподівано для себе через п’ять місяців Сергій одержав-таки чергове повідомлення з Берліна:

     «Sehr geehrter Herr Tymoshchuk, 

     vor kurzem bekam ich vom Universitätsarchiv eine Antwort auf Ihre Anfrage. Diese Antwort war positiv. Man bestätigt, dass Frau Daniela Casper, geb. am 14.05.1947, wirklich an der Freien Universität Berlin, Fakultät für Jura, von 1966 bis 1970 studierte. Die Information über ihren vorzeitlichen Tod wurde auch bestätigt: sie starb am 20. März 1970 wegen der Drogenvergiftung. 

     Mit freundlichen Grüßen,

     Udo Olszanski7».

     Ця коротенька новина від професора стала справжньою сенсацією. Те, про що підозрював Сергій, як виявилося, було насправді. 

     Із цим радісним повідомленням Сергій зателефонував до Анатолія. Той одразу ж запропонував прийти до нього ще раз. 

     — Вітаю тебе! — вигукнув Анатолій, коли Сергій чергового разу увійшов до його кабінету. — Це, хоч і невеличка, але перемога. Ми удвох дізналися про те, що колись було насправді, але про що жодна «нормальна» (в лапках) людина знати не може. Тепер цей клубок треба розмотувати далі. Спочатку мусиш надіслати подяку панові професорові за надану допомогу. А потім спробуй зв’язатися з університетським архівом особисто. Запитай якомога більше подробиць про цю дівчину. Принаймні ти нічим не ризикуєш, адже ніякі наслідки, серйозніші за просту відмову в наданні інформації, на тебе в цьому разі не чекатимуть. Ти мусиш випробувати всі можливі варіанти.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше