Дароване прокляття

10.2

— А де твої батьки? — повернувшись, спитав він.

— Поїхали в магазин, а потім ще кудись... Вони як поїдуть у Київ, то те на пів дня точно. А де Ярик з Аліною?

— У них сімейні справи.

— А я думала, немає нічого важливішого за пошуки Дара.

— Так і є, але ж ми нікому не сказали, чим збираємося зайнятися.

— Чому?

— Рада влаштує безліч засідань, обговорюватиме, що робити, як робити, коли робити, чому робити, кому робити. Тобі влаштують багатогодинний допит, все це, — він показав на коробку, — заберуть. Потім тебе відпустять і радитимуться, нас викликатимуть і щось випитуватимуть. А не встигнеш дійти до дому, як тобі влаштують із десяток неофіційних допитів із пристрастю. Боюся, їх ти можеш і не пережити, — він різко замовк, бо обличчя Діани зблідло.

— Хіба Рада не повинна бути більш... ну практичною, чи що.

— Повинна, але після зникнення Дара там панує повний хаос. Кожен із дванадцяти намагався взяти на себе обов'язки головного. Вони досі намагаються, тому постійно сперечаються і нічого до пуття не роблять. До того ж кожен із них захоче самостійно знайти Дар, щоб стати законним главою Ради. І ще, — він зміряв все ще бліднувату Діану поглядом, подумав і махнув рукою, — забудь. Ми самі по-тихому знайдемо його, планету підлатаємо, світ врятуємо і все інше, що звідси випливає.

— Мда, ось без цього я б із задоволенням обійшлася, — буркнула дівчина. — А ти хоч знаєш, що ми шукаємо? Як він виглядає? І що ми з ним зробимо, коли знайдемо?

— Не знаю, у школі розповідають лише легенду про створення та пророцтво... Без таких подробиць, — хлопець задумався. — Але я думаю, ми зрозуміємо, коли знайдемо його. А як це трапиться — вирішимо, що нам робити далі.

— Не найкращий план.

— Який є, — Зак знизав плечима. — Маєш кращий — пропонуй.

Плану у неї не було і вона б з радістю продовжувала у тому ж дусі. Може магічний світ це і було б прикольно, але від всіх цих пристрастей навколо боротьби за владу та Дар Діана б з радістю трималася подалі. Шкода, що у неї це ніяк не вийде.

— А що за пророцтво?

— Там йдеться про світовий баланс і що колись знайдеться людина, яка його відновить, після чого все буде добре і всі будуть щасливі. Досить банально, якщо чесно.

— Світовий баланс?

— Ага, Дар його порушує. Немає сили, яка була б йому рівна. Спадкоємець — наймогутніша людина у всьому світі, через Дар відбувалися природні катастрофи, розв'язувалися світові війни. Який тут може бути баланс? А ось прибери Дар, все стане на свої місця, як було колись.

— Але ж мій дідусь саме це і зробив, хіба ні? — в черговий раз заплуталася у цьому всьому Діана.

— Він то прибрав, але балансу досі не спостерігається... Я ж казав — у магічному світі зараз повний хаос. Мабуть, пророцтво мало на увазі не просто «закопати» Дар і забути про нього.

— Що ж тоді?

— Та хто б знав, — знизав плечима хлопець. — Інструкції не лишили, на жаль.

На думку Діани, закопати й забути було б непогано. Щоправда, є багато фільмів, де отаке закопане потім випадково розкопують і починаються проблеми. Тож варіант, мабуть, справді так собі. А вони схоже саме це і збираються зробити зараз. Мда.

— А що за школа, в якій ти вчишся? — перейшла вона на позитивнішу тему.

— Та у звичайній, а ось після школи — у магічній. Але я б із задоволенням ходив туди весь тиждень, навіть у неділю. А звичайні школи з їхньою купою «загальних предметів для розширення кругозору» послав би на, кккккхмм. Це, до речі, думка всіх підлітків магів, та і їхніх батьків також. У магічних школах зовсім інша система навчання, ми за кілька годин проходимо більше, ніж за весь день у звичайній школі. І ніхто не ходить туди, бо «так треба». Нікого не змушують, не хочеш — не ходи. Але я ще не зустрічав жодного мага, який би не літав вечорами на заняття.

— А чим ваша система відрізняється?

— Практикою — це головне. І ще ми вчимо тільки реально необхідне і не тягнемо час.

Подивитися на справжню школу магії було цікаво, та й описував Зак здорово. Практика — це саме те, що Діана любила і як би хотіла вчитися.

— Мені не варто туди ходити, так?

— Ммм... — засмучувати її не хотілося, але й сказати іншого він не міг, — ні. Ось як знайдемо Дар і розберемося, що з ним робити, тоді можна буде. А зараз… крім усієї тягомотини з Радою я реально не бачу можливості забезпечити тобі безпеку. А якщо усі дізнаються, що ти маєш здібності... А інакше зі школою не вийде.

— Гаразд, переживу якось, — зітхнула Діана, — жила ж я раніше без цього... Шукаймо цю... Що б це не було.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше