Глава 13. Перший ключ

— Діано, що трапилося? — Зак зупинився й обернувся до неї.

— Я… не можу більше зробити жодного кроку.

Дівчина зупинилася перед порогом, хоча Зак вже давно спустився і чекав її в саду. Але вона не могла вийти з дому, наче щось тримало її всередині. Віллі з нетерпінням потягнув господиню за рукав, але його спроба не мала успіху. Зак же подивився на це, повернувся, зайшов у будинок і вийшов, глянув на ретривера, який теж так робив, ненадовго замислився.

— Можеш рухатися?

На підтвердження Діана зробила кілька кроків назад, помахала руками, ногами, присіла, покрутила головою. З цим у неї точно не було проблем, але тільки всередині.

— Хм... дай руку.

Хлопець зайшов всередину, а тоді вийшов з дому, тримаючи Діану за руку, але дівчина так і не змогла зробити крок за поріг. Вона починала, але як тільки опинялася корпусом за дверима, мов наштовхувалася на стіну. Хоча ні, не так. Попереду вона все ще відчувала пустий простір. Та і рука, яку тримав Зак, вже була за дверима випрямлена. Але дівчину тримали позаду.

— Тобі щось заважає, — виніс вердикт Зак.

— А то я не помітила!

— Це скринька, більше просто нема чому, — пропустив він її репліку повз вуха.

— І що мені робити?

— Залиш її тут, — Зак знизав плечима. — З собою взяти все одно не зможемо. Шкода, звичайно, доведеться потім повертатися.

Діана мугикнула, збігала нагору та залишила рюкзак зі скринькою у кімнаті. Більше проблеми з дверима не виникало.

* * *

— Ну і що тепер? — запитала Діана, як вони дійшли до озера.

— Скажи заклинання.

— Ти ж не знаєш, що воно означає. Хіба це... не ризиковано?

— З таким словом — навряд.

— Ти знайшов переклад?

— Та що його там шукати, гугл все знає. Використовувати. Використовуй. Якось так.

— І чому нічого поганого з таким словом не станеться?

— Для по-справжньому сильних заклинань беруть слова, що асоціюються з емоціями. Чим сильніше емоції, тим сильніше заклинання. Які сильні емоції можна пов'язати зі словом «використовуй»? Це якесь дрібне і незначне заклинання.

— Можна, повір.

Зак задумався, запустив п'ятірню у волосся, але потім впевнено промовив:

— Твій дідусь хотів, щоб ти його знайшла. Не трапиться нічого поганого.

— Ну, якщо ти такий впевнений... Uti, — близько хвилини дівчинка чекала, а потім спитала, — а воно може бути настільки незначним, щоб ми не помітили?

— Не думаю. Мабуть, ти просто вимовила неправильно. Потрібно з кінця до початку. Словом заклинання наноситиметься, словом навпаки — знімається.

— Ти не міг раніше сказати?

— Ти ж сама над скринькою вимовляла задом наперед, — він знизав плечима.

Діана пробурчала щось невиразне і повторила спробу. А то вона розуміла, що говорила тоді! Ще і так логічно треба було додуматися самій, чого вона говорить ту нісенітницю мертвою мовою задом наперед. Ну звісно, вона ж генійка! 

Поки вона бурчала про себе, Віллі встиг оббігати весь берег, який не заріс, а Зак крутив головою і розглядав усе довкола. За кілька хвилин у центрі озера на поверхню виплив білий пакунок.

— Бачиш, помітили, — задоволено мовив Зак.

Його очі знову блищали. А як же, вони тут таємниці розгадують, а він хлопець. Ще б йому це не подобалося. Та і Діані також починало бути цікаво, хоча і кінцева мета їхніх пошуків так само лякала.

— Ага. А як нам дістати його?

— Ем… я ще не придумав.

— Ти ж маг, не можеш щось начарувати?

— Вода та повітря — не мої стихії, у мене з ними невеликі проблеми. А от ти могла б спробувати. Стрілка тельця знаходиться на межі зі знаком води.

— По-людськи можна? — буркнула дівчина.

Може все ж проблема не в тому, що вона не розуміє, а в тому, що він пояснює так собі? Бо от знову.

— Не можна. Принаймні, без фотографії, на якій зображено мозаїку у будівлі Ради.

— А перевтілитися і сплавати ти не можеш? — внесла Діана ще один варіант.

— Сплавати? — він здригнувся і повів плечима. — Ні... Та й сушитися потім доведеться. Давай, попрактикуєшся трохи. Вода — твоя стихія, начарувати невелику хвилю буде просто. Я, правда, заклинання не пам'ятаю… Аліна може навчити.

— Ага, Аліна, — дівчина хмикнула, — до неї збігаємо або її тут почекаємо? Чи вона поряд з батьками по відео мені все швиденько розкаже?

Чому йому не сподобалося пропозицію поплавати Діана не зрозуміла, але одного такого любителя вона точно знала:

— Ти дуже все ускладнюєш. Я, звичайно, хочу щось начарувати, але є простіші способи дістати той папірець.

— Які?

— Віллі любить плавати.

— Вода холодна. І як ти поясниш йому, що треба принести білий квадратик, який знаходиться на середині озера?

— Для нього нормальна температура, а потім начаруєш рушник. Або висушиш його. А стосовно пояснень — можеш зробити палицю липкою?

— Висушити я можу, а палиця… — замислився, а потім в очах з'явилися іскорки розуміння, — це буде дивно, але має спрацювати.

Дівчина усміхнулася, тоді знайшла на березі зручну суху гілку, обламала суччя і віддала її хлопцю.

— Готово, — через кілька хвилин він простяг їй зачаровану річ, — а ти зможеш туди докинути?

— Так. Слухай, а до мене вона буде липнути? А до Віллі?

— До вас не буде, але при контакті з водою згорток притягнеться до неї. Бери, не бійся.

— Я і не боюся.

Дівчина взяла палицю і підійшла до води. Покликала Віллі, який і сам, побачивши палицю, понісся до них з іншого краю берега та слухняно сів поруч. Діана ж прикинула відстань, прицілилася та кинула.

— Вау, — не втримався позаду Зак. — Прямо в яблучко.

— Апорт, — скомандувала Діана ретриверу, який одразу зірвався з місця, — а ти сумнівався?

— Так, — чесно зізнався Зак, — далеко і ціль маленька. Я б нізащо не влучив.

— Ти ж не кидаєш палиці сотнями щодня.

— А йому не набридає?