Дароване прокляття

20.2

— Та що ти? — у руках Зака ​​з'явилося таке ж заклинання.

— Ми ще не з'ясували одне маленьке питання, — кулька чорнявого трохи підросла і змінилася в кольорі.

— А ми вже все з'ясували, — куля Зака ​​повторила його маневри.

— Припиніть негайно! — Аліна встала між ними. 

Діана встигла помітити, як перед цим вони з Яриком обмінялися кількома поглядами та жестами. Знаючи здібності Ярика, таке прохання втрутитися почало хвилювати Діану.

— Як першоклашки, їй богу, — продовжувалася сваритися Аліна, — заклинання вивчили й хваляться направо та наліво! Хочете побитися — влаштуйте поєдинок. Я маю на увазі тренувальний магічний поєдинок, а не бійку без правил, якщо ти раптом не зрозумів, Марку. І на випадок, якщо ти забув, використовувати бойовку за призначенням поза школою або без крайньої на те необхідності нам забороняється.

— Я це пам'ятаю, дякую, — чорнявий невдоволено глянув на неї, але загасив свою кулю і Зак за ним, — але мені подобається твоя пропозиція. Як щодо змагання? Згадаймо старе, якщо у вас така ностальгія.

— Це виключено, — відрізав Зак.

— Поставимо питання по-іншому. У вас є вибір: можете сказати якого дідька ви тут забули й що вона чаклувала, — показав на Діану, — вона може просто показати нам те, що чаклувала, або ми можемо влаштувати поєдинок. Виграєте — йдіть на всі чотири сторони. Програєте — все одно скажете, чому ви тут.

— А ще ти можеш йти на всі чотири сторони, а ми полетимо назад.

— Я б не став так робити на твоєму місці, Заку. Кожен свідомий маг повинен повідомляти в Раду про всіх підозрілих особистостей... ви відлетіли так далеко від дому, щось тут магічили, не кажете що. Цікаво, правда? З чого б це?

— Не твоя справа.

— Я саме про це і говорю.

— Добре, — після недовго мовчання сказав Зак, — буде тобі поєдинок. Перегони чи магія?

— Перегони? Мені що, по-твоєму, зайнятися нема чим? Три на три, можете свого недомага в запасі залишити.

— Я з Аліною.

— Я сказав три на три.

— Ти вибрав вид, кількість за мною. Два на два.

Марк скрипнув зубами, але змушений був погодитись. Хіба поставив ще одну умову — невидимки. Зак великодушно дозволив і команди влаштували «військову раду».

— Що за невидимки? — запитала Діана.

— Та так, фігня питання, — легковажно відмахнувся Зак, — ставлять спеціальний купол, всередині усі невидимі. Потрібно першими знайти та розчаклувати команду супротивника. Тут він сам себе підставив — Алінка їх за дві секунди відчує.

— Він у цьому не впевнений, але здогадується, — повідомив Ярик.

— Але навіщо тоді робити? — здивувалася Діана.

— На тебе подивитися хоче. Магія має почерк і наші він знає. Сигналка вловила магію і ясно, що чаклували не ми. Залишаєшся тільки ти. Я не знаю, чи твій дідусь змінював почерк заклинань, але Марка щось насторожує. Він би не став так сильно до нас прикопуватися, якби справді думав, що це ти чаклувала. От він і хоче переконатися — змусити тебе чаклувати та подивитися на почерк. У змагання тебе втягнути не вийшло, тож невидимки — єдиний спосіб. Глядачі-недоучки типу нас завжди використовують досить хитре заклинання, щоб дивитися крізь купол. Це такий громіздкий аналог магічного зору, якого ми ще не маємо. Але тут він теж не вгадав — ти й заклинання цього не знаєш.

— А те, що він про Раду казав?

— Теоретично може зробити, але чотири підлітки гуляють лісом — фігня якась, а не підозріла поведінка, — відповів Зак.

— А навіщо ти тоді погодився?

— Він би цю справу не залишив. Ми могли просто перевтілитися й полетіти, нічого Марк зі своїми кульками б не зробив. Але з нього стало б і в гості навідатися, а то й простежити за нами. Почерк із сигналки був не твоїм, можливо, змішаним. Поставить ще одну, бо сам такого ще не бачить, і порівняє… це вже буде підозріло. Він і так тебе мало не впізнав, воно тобі треба? А так виходить, що він сам запропонував змагання, і тип сам вибрав, і мене мало не силоміць змусив брати участь. Якщо результати не подобаються — сам винний. Не піде за нами, якось не солідно це. А потай від інших гордість не дозволить.

— Як би Марк мене впізнав? Я ж його вперше бачу.

— Діано, кожен маг, який себе поважає, знає тебе. Не згадав по зовнішності, це добре. То ми тебе в обличчя добре знаємо, бо бачили на Галявині постійно. А хто живе далеко якщо і слідкували колись за тобою, то давненько, от і не впізнали. Але якщо припреться до нас, то по будинку зрозуміє та згадає, хто ти така і чому знайома йому. 

Справді, як вона могла забути, що така зірка серед магів…

Невидимки були не дуже цікавими, тому що Діана нічого не бачила. Ярик коментував, але зрозуміти щось із його збуджених коментарів не виходило. Просто за пару хвилин після початку почувся невеликий «пшик» і за кілька метрів перед дівчиною з'явився хлопець зі свити Марка. Ще за кілька хвилин з'явився і сам Марк. Все, що Діана зрозуміла від Ярика — Аліна вибила першого, а чорнявого залишила Заку.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше