Епілог. Щоденник Діани

Дорогий щоденник, сьогодні мені виповнилося сімнадцять років. Сімнадцять… повірити не можу, що я дізналася про магію лише рік тому завдяки збігу обставин — хворобі Віллі, поїздці на канат і тому, що неподалік гуляв Зак. І лише рік тому я тремтіла від страху і жаху, бігала холодним, недружнім лісом, рятуючи своє життя… і не тільки своє. 

Мені часто снилася втеча, снилося, що я не змогла їх урятувати, снилася моя смерть. Я прокидалася в холодному поті й тремтіла, але поряд завжди був Зак. Він заспокоював мене, відволікав і я зрештою знову засинала. Не знаю, щоб я без нього робила. 

Зараз усі ці кошмари немовби з іншого життя. Мені все ще іноді знятися ті жахіття і я прокидаюся, думаючи, що я все ще те злякане до тремтіння в колінах дівчисько, на яке раптом впав цілий світ… але це вже не так. За цей рік багато трапилося, багато змінилося.

Без Дара картинка виглядає привабливо, так? Так і є. Ми не сказали Раді, та це й не потрібно — планета тепер сама може про себе подбати й втручання спадкоємиці ще жодного разу не знадобилося. І не знадобиться. Це не чесно? Так, ми їх обдурили. Але що було б, скажи я правду? Невідомо, але мені здається, що нічого доброго. До того ж я віддала Дар, але отримала щось інше. 

Маги списують це на Дар, друзі кажуть, що це здатність donatus, але я знаю правду — це подарунок, подяка. Я навіть не знаю, як це назвати, воно проявляється по-різному — відчуваю правду; відчуваю, хороша людина чи погана; знаю, коли вона замишляє щось і знаю, що саме; знаю, що відчуває. Як маг я переплюнула навіть Аліну, у мене феноменальна (ледве не фотографічна) пам'ять, розвинулося абстрактне та ейдетичне мислення. В якийсь момент, сидячи на уроці, я вирішила завдання ледве прочитавши умови. 

Всі мої обліки вже спочатку «треновані», а на будь-яку навичку я витрачаю не понад тиждень. І це лише головне. Я почала пророкувати погоду і навіть управляти нею, відчувати кожну живу істоту на Землі… Може в мене і немає Дару, але всі здібності та задатки для управління Радою краще, ніж у будь-кого іншого. Як сказав дідусь Зака ​​(до речі, за рік ми цілком здружилися і він мій заступник), немає гіднішої кандидатури. Я виконала пророцтво, що висвітлює мене з кращого боку (ну безкорисливість і все таке). 

Керувати Радою виявилося не так і складно. Із самого початку я пройшлася і «подивилася» на кожного працівника з центрального відділу (заразом попросивши Ярика та Аліну зробити те саме) і ми відсіяли всіх продажних, замішаних у сумнівних справах і взагалі не придатних для цієї роботи. Крім того, я найняла з десяток «обдарованих» і вони зробили те саме в інших країнах та містах. 

Чимало часу ми витратили на те, щоб знайти їм заміну. Ще довелося підправити деякі закони та покращити деякі процеси у роботі Ради, але тепер все ідеально. Я можу заглядати в Раду раз на пару тижнів на годину і все одно нічого страшного не трапиться. Вже одна чистка Ради поставила на мій бік більшість магів, а кілька незначних реформ у дослідницькій та освітній діяльності… 

Коротко кажучи, мене справді люблять. За рік я цілком непогано вивчила латину, в магії та перетвореннях наздогнала і навіть перегнала одноліток, а мої знання в менеджменті та управлінні їм і не снилися. Ну так, з такими-то вчителями! Зак, Макс, двійнята і навіть Єва їздили зі мною на «освітню практику». Взагалі, якщо вони захочуть (ще б не захотіли, з нашими лабораторіями та бібліотекою!), я планую дати їм усім роботу в Раді. Завжди добре мати поряд надійних та вірних друзів.

Зак із Максом… у мене просто немає слів. Не те щоб я не повірила Ярику, але... тільки тепер я по-справжньому зрозуміла, що він мав на увазі і їхніх звʼязок це справді неймовірно.

А Зак… гаразд, може вистачить від себе ховатися? Я люблю його. Дуже сильно. І, що окриляє без перевтілень, я знаю, що він мене теж.

***

Любі, якщо книжка подарувала вам хороші емоції, ви можете віддячити авторці тим же) Коментарі з враженнями завжди змушують мене щиро усміхатися, як і зірочки. 

Сподобався світ? Як вам герої? Які емоції впродовж книги викликав Макс? А Віллі милаха, хіба ні?)

Підписуйтеся на мою сторінку на Букнет, щоб отримувати сповіщення про нові книги. Буду рада побачитися з вами ще не в одній цікавій історії) 

Посилання на сторінку є у вигляді кнопки в анотації до книги, також можна натиснути на моє імʼя. І на кнопку «підписатися на автора» нагорі.