Давні рядки

Листопад

Листопад в листопаді – нечувана розкіш, либонь.

Листопад в листопаді – це майже омріяне літо.

Я натхненно торкнусь алебастрово-білих долонь

І дозволю тобі своїм сумом мене обігріти.

Листопад в листопаді – оманливо-гарна пора.

Крапки й коми сніжинок вже більше мені не насняться,

Але я розучилась радіти: занадто стара.

Так, занадто стара, бо мені – не повіриш – сімнадцять.

Розділити б самотність на двох і прикласти до скронь,

Але більш, як одне, в листопаді чудес не буває.

Я натхненно торкнусь алебастрово-білих долонь

І скажу: «Не ходи в листопад. Я тебе відпускаю».

Подобається

#4023 в Різне
#1003 в Поезія

Відредаговано: 24.02.2019