"Де 305?" Або "Чому варто вступати до педагогічного"
І буде свято
Я благополучно дісталась додому, правда вже під вечір. Лід розтав так, що ріки течуть по вуличках. Вже вдома. Гріюсь. По дорозі додому батьки сказали мені, що сьогодні ж буде концерт. Тому в мене стоїть задача, після моїх сьогоднішніх пригод, за дві години поїсти, відпочити, зробити мейк і зачіску, і зібратись на концерт.
Як ви вже могли зрозуміти, на концерт я збираюсь швидше, ніж на пари. Тому вже за півтори години я була майже готова. Майже. Адже хвилин за 20 до виходу, мені захотілось намалювати стрілки. Стрілки. За 20 хвилин до виходу. Забігаючи наперед, скажу вам, що стрілки я все-таки намалювала і ми майже не запізнилися. Хоча без нас концерт і не починали.
Вже після двохгодинного шоу, коли ми повернулись додому близько 21:00, а, зважаючи на те, що ми ще погуляли біля двору, то близько 22:00, я згадала, що треба б уже відпочити. Бо, чесно кажучи, в мене було таке відчуття, наче те, що було сьогодні вранці, насправді, було дня два тому. Отже я, не довго думаючи, пішла відпочивати.
#2288 в Сучасна проза
Відредаговано: 16.05.2022
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
