Де не римується душа

Лететять роки, курличучи у вирій

Летять роки, курличучи у вирій.
Несуть з собою радість і печаль.
І спогади тривожать все частіше,
Зриваючи з життя вуаль.

Було всього: кохання і розлуки.
Не раз ловила доля на гачок.
Однак не падали ми долі від розпуки,
Тримаючи удар, карбуючи життєвий крок.

Вмивалися і щастям, і сльозами,
Не раз здавалося - кінець.
Однак велика сила волі й наснага
Давали плід й успіху вінець.

Всміхалися ми дітьми й роками.
Несли жіночу долю нелегку.
Онукам щасливилося з нами
Й родині було завжди до смаку.

Живіть сто літ і сонечку радійте,
А посмішку даруйте кожен день.
За пройденим, минулим не жалійте,
Виспівуйте життєву пісню. Найкращу із пісень.

Галина Гузовська-Корицька.

Подобається

#3815 в Різне
#999 в Поезія

Відредаговано: 06.08.2019