Де не римується душа

Повз зиму не пройдеш...

Повз зиму не пройдеш... Ще

вмочиш душу в снігові замети,

Зануриш вічність в снігову купіль.

Купатимешся в життєладних злетах

І слатимеш із пройденим постіль.

Повз зиму не пройдеш... Й

не варто поспішати.

Життя – не мить, а роздумів печать.

Ти спробуй за минулим не тужити,

А пильно скинути очима в даль...

Повз зиму не пройдеш... А

в чаші долі є доля трунку, що п'янить сповна...

Повз зиму не пройдеш... А

є ще життєдайна сила – щоденна круговерть, буденна й неземна.

Подобається

#3812 в Різне
#999 в Поезія

Відредаговано: 06.08.2019