Розділ 12

Раптом я дещо згадала.

— Хлопці,- сказала я,- здається я знаю, хто побив Піттера.

Усі глянули на мене.

— Ну і хто ж? — Запитав Алекс.- І звідки ти знаєш?

— Вчора вночі Пітер покликав мене гуляти. Він завів мене на якийсь дах.

Там був неймовірний вигляд, але це не важливо. Коли ми сиділи й розмовляли, прийшли якісь люди. сказав що ми вже йдемо. Як потім я дізналася в Пітера це була…

— Лондонська зграя…- перебив мене Джейсон.

— Саме вона, — підтвердила я. — Потому Пітер відвів мене додому і випарувався.Я думала він пішов додому, але вранці Алекс розповів, що він у лікарні, — сказала я й опустила голову.

— Ми повинні будь-якими зусиллями подолати цю зграю. Невинні люди вмирають через їхню силу.

— Я згоден, — відповів Алекс. — Хто з нами?

— Я, — сказали всі разом.

Ми ще кілька годин просиділи в Піттера в палаті, а тоді пішли на тренування. На даху мого будинку хлопці почали вчити мене всяким прийомам, щоб перемогти їх. мене все виходило. Найбільше мені сподобався прийом «метелик». Суть у тому, що ти повинен швидко заломити руки суперника назад і кинути в перед себе.

— Хм… Єва, з тебе вийде хороший вампір. Ти все чудово робиш і сила в тебе велика, — похвалив мене Джейсон.

Я збентежено опустила голову. Моє обличчя було, як червоний помідор.

Після 2 години тренування ми закінчили. Усі були дуже втомлені й тому розійшлися по будинках.

Удома я поїла й пішла в душ. Зробивши всі водні процедури я лягла на ліжко і вже була й заснула.