Розділ 13

Зробивши всі водні процедури, лягла на ліжко і вже була й заснула. Але не тут було.

— Ти ж розумна дівчинка, правда? — Почувся голос у моїй кімнаті.

Я вирішила вдатися, що сплю й мовчала.

— Я ж знаю, що ти не спиш, — знову сказав хтось і ввімкнув світло.Перед собою я побачила хлопця.Його зовнішність видалася мені не дуже приємною.

— Я ж казав, що ти не спиш.

— Що вам потрібно, — сказала я тремтячим голосом від страху.

— Ти ж розумна дівчинка, чи не так? — Сказав той і підійшов до мене. Він сів на край ліжка і взяв мене за підборіддя. — Ти ж не розкажеш, що я в тебе був?

Я мовчала. У мене тремтіло все тіло і я не могла сказати, навіть слова.

— Відповідай! — Закричав той.

Я аж здригнулася. На мої очі накотилися сльози.

— Ні… Ні. — Промимрила я.

— От і славно, — сказав той і посміхнувся. — Але їли ти комусь скажеш, я прикінчу тебе на цьому ж ліжку. Зрозуміла?

Я позитивно кивнула.

— Так от, навіщо я сюди прийшов. Мені потрібно, що б ти прийшла з Алексом, і його дружками на закид біля офісу, в якому ти працюєш. Навіщо ви туди прийшли сама придумаєш. Далі я сам із ними розберуся.

— Навіщо вам вони? — Заїкаючись запитала я.

— Мені Алекс дещо повинен. Якщо ти не виконаєш моє завдання, то буде погано. Дуже погано. — Сказав хлопець і подивився на мене.

Я позитивно кивнула. Мені було страшно і я не обмірковувала своїх вчинків.

— Ну от і славно, — сказав хлопець.

Я сиділа на ліжку заплутана ковдрою, по моїх щоках повільно скочувалися сльози. Як? Як я можу зрадити друзів? Це низько й підло. На що я підписалася?

— Не ний, — різко відповів хлопець і подивився в мій бік злим поглядом. — Якщо все зробиш правильно, то тебе чекає приємний подарунок, а якщо ні, то сама розумієш, що буде, — сказав той і посміхнувся.

Хвилин 5 я сиділа на ліжку не рухливо, як раптом.