Розділ 16

— Агов. Не боїтеся вночі гуляти, півники?

Обернувшись, я побачила Джона і його зграю.

— Що тобі потрібно, Джон? — запитав Джейсон.

Хлопець почав сміятися.

— Мені потрібні ви, — злісно сказала той і напав на Алекса.

Я стояла в якомусь ступорі й не розуміла, що відбувається. Раптом на своїй шиї я відчула холодок. Обернувшись я побачила дівчину зі зграї Джона. Вона відразу, де почала битися. скинути мене, але мені допоміг Алекс.Він перший штовхнув її і вона полетіла вниз, як птах.

— Дякую тобі, — сказала я.

Алекс, лише по-доброму посміхнувся.

— До речі, Єва, Джон і є частиною Лондонської зграї. Але вони не найсильніша їх частина. — Сказав хлопець і подивився на мене.

Коли я відвела погляд, побачила що всі вампіри мертві. Тільки трохи ще билося.

Раптом до нас почав прямувати Джон.

— Х’юстон, мені здається чи в нас проблеми?

— Ні, Єва, тобі не здається.

Ми відійшли подалі від краю даху й почали битися з Джоном. На нас пішли ще кілька вампірів. Алекс зайнявся ними, а я продовжила битися з Джоном. Кілька хвилин у нас йшла боротьба.

Раптом він різко хапають мене за руку, а другий бере за горло. Я задихаюсь.

— Тобі не жити, Ева Філч, — злісно говорить той і мерзенно усміхається.

Ми підійшли майже до краю даху й  у будь-який момент він, може скинути мене. Вдалині я бачу Алекса та інших хлопців. Вони біжать до мене. Але не встигають. Джон різко розриває мені живіт і випаровується. Я падаю. Моє тіло все в крові. Я вмираю. Ось… Ось і прийшли мої останні хвилини. Алекс підбігає до мене.

— Алекс…-починаю я.

— Так.Єва… Тримайся.Ми вже викликали швидку.

— Ні… Олекс… Ми. Ми… знайомі кілька місяців усього, але ти і… й інші хлопці… — Мені ставати говорити все теж далі. — Ви стали для мене дорогими… ти..ти став для мене більше… більше ніж іншим… я… я.я закохалася в тебе… як би безглуздо це… не звучало… знай це…

Мене дедалі більше почала поглинати смерть.

— Єва… Єва Філч… Я теж тебе люблю… Я обіцяю… Ми будемо разом… — Каже Алекс і цілує мене. Останній раз… Темрява… Ось моя історія й закінчилася… Ось так… Просто… Той, кого я полюбила дізнався про це в момент, коли мене не стало… Життя закінчилося…

***

Алекс

Ось і все… Вона пішла… Дізнавшись в останній момент, що була дорога мені. Шалено дорога… Поцілувавши її в останній раз вона померла. Приїхала швидка і відвезла її… Я пішов додому…

Я не зможу без неї. Вона мені стала близькою людиною.

Я взяв лезо й набрав воду у ванну. Нічого Єва. Незабаром ми будемо разом. Зовсім скоро.

Життя - воно,  як свічка. По трошки вгорає кожна. товщі в рази два-по 7, великі, що нагадують ручку від лопати, — по 70. Цікаво, свічка Єви згасла раніше часу або вона була просто менша?

Але, водночас життя — це не віск, не вийде з двох маленьких свічок зробити одну середню.

Я б із задоволенням віддав залишки своєї свічки Єві.

Але в кожної історії є початок і кінець. У кожної історії є своя канва, синопсис, зміст, ключові моменти, прологи та епілоги.

Кожна історія має початок і кінець.

Майже в кожної…