Іденти або Практична біологія для старшокласників

12

* * *

 

Після дня народження Сергія для Каті настала нудьга.

Якщо після відкритого уроку біології дівчина відчувала просто полегкість від того, що позбулась важкого завдання, то з часом в школі ставало дедалі сумніше. І в стосунках з Сергієм теж; після його дня народження між ними стало якось холодніше, і Катю це лякало.

Добре хоч, що самі собою вирішились певні проблеми. Андрій з Дмитром, наприклад, притихли і не дошкуляли своїми підколами. Останній взагалі часто сварився зі своєю Оксаною, і йому явно було не до інших. Натомість Андрій теж закохався, бо ходив замріяний і розсіяний. Однак про його симпатію ніхто нічого не знав. Певно, хлопець не ділився цим навіть з найближчими друзями.

Вдома, в родині теж усе було тихо й рівно. Настю, що вже не гасала шкільними коридорами, вже не так цькували навіть за те, що ідентка. Власне, вона й сама вже остаточно переконалась, що причина цькування була в побігеньках.

Але відмова від спорту вивільнила багато часу, який треба було чимось займати. Настя захопилась домашнім господарюванням, відкрила для себе смак жіночих справ. Тепер домашні справи виконувала тільки вона. Здавалося б, це чудово, але мама через доньчину завзятість часто дратувалась – вона планувала зробити щось по-своєму, а Настя встигала зробити інакше. Доходило до криків і сварок.

Однак ці домашні чвари ніяк не стосувались Каті і зовсім її не обходили. Їй навіть подобалось лишатись осторонь. Але чому ж тоді така нудьга?

Уроки одноманітні, як стара набридла пісня на повторі. Соцмережі остогидли. А тут ще й весна відчувається щодень сильніше. Хотілось рухатись, робити щось грандіозне, не сидіти вдома, кудись бігти, байдуже куди!

Катя навіть почала шкодувати, що зовсім закинула гімнастику. От би зараз на тренування! Може, зайнятись іншим спортивним заняттям? Один раз вийшла на пробіжку, але, захекавшись, зрозуміла, що це не допоможе – надто важко з незвички.

Поступово зріла думка: треба кудись сходити. Разом із Сергієм – бо про нього Катя теж думала весь час. Кудись його запросити… Але куди? не уявляла. От би зараз справді на гімнастику – Сергій подивився б її тренування із задоволенням.

Але доводилось вечорами тільки лежати на ліжку й снувати невеселі думки. Саме зараз вона найгостріше відчувала, як їй в житті не вистачає гімнастики. Навіщо кинула? Звісно, великий спорт не для неї, але ж самі заняття… Виявляється, вони давали їй щось окрім спортивних перспектив, і тепер, коли цього «чогось» не стало – тепер так важко!.. Хоч Катя й сама не могла зрозуміти, що саме втратила і за чим тепер так жалкує.

Чомусь їй згадались зимові канікули на дачі, і як мама тоді сказала: «Ви з Настею теж віддасте своїх доньок на спорт. Зараз не віриш, а потім сама побачиш». Побачила – і набагато раніше, ніж думала мама. Каті вже просто зараз захотілось мати доньку, щоб віддати її на спорт. І вона теж тільки згодом зрозуміє, що спортивні заняття для неї значать…

 

 

 

Сергій в ці дні думав майже про те саме – про те, що треба таки влаштувати справжнє побачення якомога скоріше. Скоро останні, весняні канікули, і більше він не втерпить. От тільки куди піти?

Пробував порадитись із Колею. Той, за звичкою, спершу добряче наприколювався, а потім видав просте рішення:

- Ти можеш запросити її просто на прогулянку. Такі побачення бувають не гірші за кафешки та кіношки. Ну, звісно, ще залежить від того, чи добре в тебе підвішений язик і про що саме ти з нею говоритимеш.

Але Сергій завагався.

- Ми й так постійно ходимо разом, - пробурмотів він.

- Куди? Зі школи додому?

- Ну, так…

- Ех ти, бовдуре малий. То ж повсякденність! Треба вибратись кудись, де ви не буваєте щодня. Обрати приємне місце. Ну хоча б парк. Знаєш, як там красиво навесні? Усе цвіте, пташки співають… Дівчат моментально налаштовує на романтичний лад.

Сергій промовчав. Щось у словах Колі таки було.

- Ну, звісно, грошенят хоч трохи теж прихопити треба. На різні дрібнички типу морозива, тістечок… Все одно економніше, ніж у кафе.

Почувши про морозиво й тістечка, Сергій згадав, що в Каті вихована звичка їсти солодощі дуже рідко. Побачення з морозивом чи тістечком їй точно сподобається.

- Справді! – зрадів хлопець. – Як я відразу не подумав!

- Вчися, братику. Людство давно розв’язало цю твою нинішню проблему.

 

В останній день чверті класна керівничка попередила: після канікул розпочинається потужна підготовка до випускних тестів.

- Забудьте на місяць про розваги, поїздки і все таке інше. Вам треба буде добряче попрацювати. Особливо тим, хто погано працював протягом року.

Катя вирішила, що її це не стосується.

- Всі вчителі, - вела далі керівничка, - підготували список завдань на канікули. Зараз по черзі підходьте до мого ноутбука, і я кожному завантажу…

Клас обурено загомонів.

- Ану тихо! Я ж сказала: один місяць роботи! Що ви будете робити, коли підете на справжні роботи? Там канікул по три місяці не буде взагалі!




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше