Глава 19

Аліса із Себастьяном увійшли до клубу. Чоловіка зустрічали, начебто він був місцевою зіркою. Здавалося, Себастьян встиг познайомитися з усіма. Чоловіки гукали його, простягали руки для рукостискання, дівчата сміялися і пустотливо підморгували, посилаючи повітряні поцілунки.

За кілька хвилин, проведених у клубі, Аліса вже була роздратована і хотіла поїхати додому – не звикла вона до такої уваги. Але Себастьян міцно обіймав її за талію, спрямовуючи вглиб зали.

- Тобі всі заздрять, - шепнув чоловік на вухо Алісі.

- А може це тобі все заздрять, - наголошуючи, відповіла Аліса.

Її роздратування наростало, готуючись вирватися у велику сварку.

- І це теж, - засміявся Себастьян.

Він провів Алісу до віп - кабінки. Усередині був зручний диван у вигляді літери «г». На столику вже стояла пляшка шампанського. Аліса свиснула - на таке задоволення зазвичай у них із подругами не було грошей. Який сенс витрачатися на кабінку, якщо прийшов потанцювати. Аліса сіла на диван і відразу переглянула свою думку про нього – не зручний! Занадто м'який та глибокий. З нього неможливо було піднятися без сторонньої допомоги.

Себастьян сів поруч. Офіціант відкоркував пляшку і розлив шампанське по келихах. Себастьян зробив замовлення.

Аліса нічого не чула через гучну музику.

- Веселенький вечір на мене чекає! - пробубнила Аліса собі під ніс, намагаючись натягнути сукню нижче.

- Ти щось сказала? – поцікавився Себастьян, передаючи Алісі келих із шампанським.

- Тут мило, - скривилася Аліса.

- Ти колись задоволена? – здивувався Себастьян. - Насолоджуйся. Ти в дорогій сукні, в окремій кабінці з приголомшливим чоловіком. Чи не про це мріє кожна дівчина?

- Я не кожна, - різко відповіла Аліса.

Себастьян випив шампанське одним ковтком, не зводячи очей з Аліси. Вона й сама не розуміла, чому так поводиться. Завжди сміючись над невдоволеними дамочками, Аліса стала однією з них.

- Ти хочеш, щоб я був із тобою? – ніби щось важливе, спитав Себастьян.

- Ні, - швидко відповів Аліса.

Не сказавши більше ні слова, Себастьян підвівся і вийшов із кабінки. Аліса шоковано дивилася йому услід.

- Та що зі мною не так?! – вигукнула Аліса, зло стукнувши кулаком по столику.

Намагаючись переконати себе, що так буде краще - ніяких суперечок, ніяких глузувань, ніяких поцілунків, Аліса зосередилася на шампанському та музиці. Їй згадався випускний. Одна на святі, Аліса, посміхаючись, спостерігала за своїми однокласниками, запевняючи себе, що все чудово. Як і зараз вона була там зайвою, нікому не потрібною. Але сьогодні Аліса сама відштовхнула Себастьяна. Замість того, щоб розслабитися і добре провести час, вона сиділа одна в самотній кабінці, під жалісливим поглядом офіціанта, який приніс замовлення.

Наливаючи собі останній келих шампанського, Аліса пообіцяла, що посидить ще трохи і поїде додому - ридатиме в подушку, лаючи себе за характер. «Невже, всі мали рацію? Я відштовхую від себе людей, закриваюся у власному світі, чекаючи життя, яке проходить повз!»

Аліса почула знайомий голос і, наважившись, вийшла з кабінки. Себастьян співав проникливу пісню про холодні серця і нещасне кохання.

- Всі люди мазохісти - отримують насолоду від нещастя, - зітхнувши, сказала Аліса.

Себастьян почав зазивати до себе на сцену людей і, згадавши про те, що сталося минулого разу, Аліса відвернулась. Вона не хотіла відчути укол образи і ще чогось, якщо Себастьян знову почне загравати з кимось.

- Ти сама його відшила, - нагадала собі Аліса.

Але чомусь задоволення від цього не відчувалося.

«Досить себе шкодувати, - лаяла себе Аліса. - Досить дутися на Себастьяна. Я вже не дитина і не повинна поводитися подібним чином».

Проштовхавшись у середину зали, прикривши очі і злившись із музикою, вона почала рухатися. Декілька чоловіків поглядало в її бік з явним інтересом. Аліса посміхнулася, дивлячись на себе їхніми очима. Весь її вигляд просто кричав: «Я гаряча штучка!» Аліса потроху розслаблялася, тривоги відходили на другий план. Голос Себастьяна заспокоював і навівав бажання рухатися більш невимушено і сексуально.

Аліса відчула дотик. Себастьян підійшов ззаду і, тісно притиснувшись, продовжував співати, майже на вухо. Напевно, Алісі в голову вдарило шампанське, тому що вона не спробувала втекти, а намагаючись підлаштуватися під ритм Себастьяна, рухалася з ним у танці.

Осмілівши, Аліса ковзала по Себастьяну, відчуваючи тепло його тіла. «Чого я намагаюсь досягти? Довести Себастьяну і собі, насамперед, що можу бути розкутою та бажаною?»

Чоловік відвів мікрофон убік, і прошепотів Алісі на вухо:

- Ще трохи і я потягну тебе в кабінку.

Аліса повернулася до нього і пустотливо посміхнулася. Напевно, всьому виною шампанське і завтра вона пошкодує про все, що сталося, але не сьогодні. Аліса закинула руки на шию Себастьяну, притискаючись до нього всім тілом.

- Я дуже довго там просиділа, - ліниво сказала Аліса. – Тепер мені потрібен рух.