Глава 21

Себастьян ніяк не міг розлучитися з матір'ю, розсипаючись у компліментах. Навіть пообіцяв показати їй свою колекцію полотен Пітера Класу. Брови Аліси піднялися вгору: «Де цікаво він їх візьме? І де збирається показувати? У своєму світі кинджала?»

Не витримавши, дівчина потягла Себастьяна за рукав:

- У мене закінчується терпець. Якщо ми зараз не вийдемо, то я залишуся вдома, а ти відправишся у своїх справах.

Опинившись на вулиці, Аліса зітхнула з полегшенням.

- Навіщо всі ці розшаркування? - пробуркотіла вона.

- Я подумав, що повинен зарекомендувати себе гарною партією перед твоїми батьками, янголе мій, - засміявся Себастьян.

- О, так! Вони будуть щасливі дізнатися, що ти привид.

- Адже все може змінитися, - знизав плечима Себастьян.

Аліса подивилася на нього, не розуміючи, що Себастьян має на увазі. Але він не пояснив.

- Ну що, підемо вибирати тобі чергове пальто? - запитав Себастьян. - Мені теж треба щось нове купити.

- Мені завжди було цікаво, звідки на тобі одяг, коли ти з'являєшся в моєму світі? – Аліса згадала фільм «Термінатор», у якому головний герой, перемістившись у часі, був голим.

- Тобі б сподобалося, щоб я був голий? – ніби прочитавши думки, спитав Себастьян.

- Ти ніколи не відповідаєш, навіть на прості запитання!

- Я з'являюсь у тому, що на мені було вдягнено у кинджалі. Але у зв'язку з тим, що останнім часом я став затримуватися у реальному світі, мені явно необхідно поповнити гардероб. До того ж, ти зіпсувала мою сорочку!

Повернувшись у вже знайомий магазин - продавщиці були в захваті, Аліса та Себастьян взялися за покупки. Вони вирішили ні в чому собі не відмовляти, оскільки закликачі у кінець знахабніли, і настав час їх розорити.

Аліса дивувалася, як змінився її смак: облягаючі штани, сорочки, що підкреслюють фігуру, короткі сукні зі спокусливим декольте. «Невже спілкування з Себастьяном так на мене вплинуло?»

Дівчина вийшла з примірювальної в чорній спідниці - олівці, ботильйонах, чорній туніці з мереживом і в білому пальті. Себастьян поправляв краватку перед дзеркалом, як звичайно обравши для себе дивовижний чорний костюм, білу сорочку і жилетку. Побачивши Алісу в дзеркалі, він схвально посміхнувся.

- Мені починає подобатися твій стиль, - зауважив він. - Хоча, до мене тобі ще далеко.

Аліса похитала головою.

- Мені треба подихати свіжим повітрям, - сказала вона. - Розплатишся за покупки?

Себастьян кивнув, і Аліса вийшла з магазину. Схоже, вона переоцінила свої сили - рана боліла, у голові паморочилося. Але повертатися додому Аліса не хотіла, чекаючи, що зіткнеться з розпитуваннями батьків, на які зараз не мала сил.

- Аліса?

Дівчина спантеличено обернулася і побачила Антона, свого колишнього хлопця. З легким задоволенням вона помітила в нього черевце, злегка поріділу шевелюру, бульдожичі щічки і задумалася: «Як я взагалі могла зустрічатися з ним так довго - три роки?!»

– Антоне! – привітно посміхнулася Аліса. - Давно не бачилися.

- Відколи ти мене покинула, - їдко відповів Антон.

- Після того, як застала тебе з твоєю так званою подругою в ліжку, - не стрималася Аліса.

– Тепер вона моя дружина, у нас двоє дітей, – гордо сказав Антон. – Працюю в одній відомій компанії головним менеджером. А ти, я чув, ні з ким не зустрічаєшся. Уся в роботі? Будь обережна, на таких підприємствах найбільший відсоток старих дів. А якщо додати до цього твою фригідність.

Аліса зчепила зуби і примружилася. Єдиним її бажанням було вліпити ляпас Антону, але перебуваючи не в кращій формі, Аліса просто хотіла якнайшвидше піти від нього.

Аліса вважала, що у житті кожної людини має бути момент «тріумфу над ворогом». Звичайно, нехай багато хто каже, що треба прощати, що хвастощі і марнославство – гріхи, але… Аліса була впевнена, що в глибині душі, хоч раз, кожен мріє поквитатися. Нехай і вороги, не вороги, а так - люди, які низької думки про тебе, твій розум, твою зовнішність, здібності, характер, та про що завгодно! Зараз Алісі так хотілося цього тріумфу.

- Янголе мій, вибач, що затримався, - почула Аліса голос Себастьяна. - Вирішив купити тобі пару суконь, які так і хочеться з тебе одразу зірвати.

Себастьян, не помічаючи Антона, обійняв Алісу, розгорнув до себе обличчям, і вп'явся в її губи пристрасним поцілунком.

Антон лише крякнув. Тоді Себастьян відірвався від Аліси, не випускаючи з обіймів, і зневажливо глянув на колишнього.

- Себастьян, познайомся, це Антон, - ніби схаменувшись, представила чоловіка Аліса.

Антон мовчки переводив погляд із Себастьяна на магазин, з якого той щойно вийшов із пакетами. Усі знали, що у цій частині міста зосереджені найдорожчі бутіки. Потім Антон зосередив свій погляд на Себастьяні.

– Твої смаки змінилися, – тихо прокоментував він.

- Себастьян - співак і колекціонер, - Аліса вирішила позлорадіти і вразити наповал.