Єдине але втрачене кохання
Надія
День і ніч я все чекаю тієї зустрічі...
На мить, хотіла б я з тобою в парі
Пройти цей шлях і знов заснуть.
Почути хочу ті зітхання,
Відчути ніжність від тепла,
Подарувати знов кохання
Якого в світі ще нема.
Ти моя муза і натхнення
Ти шепіт трав і спів птаха
Можливо я б тебе забула
Та ти даєш мені життя!
Любов моя, тобі я вдячна
За цей невтомний ураган
І знов прошу, забудь й пробач нас,
Що не змогли тебе ми врятувать!
Летять птахи кудись у вирій,
Моя душа летить за ними.
Про щось шепоче знову небо -
Та де? Мені вже не до тебе!
- Все буде так, а не інакше!
Сказав мій розум, не душа,
Але кохання все просвітить
І знову, знов згадаю я.
Про ті безсонні темні ночі
І поцілунки у вісні
Про неповторні карі очі,
Сльоза у мене на щоці!
Боюсь сказати, що кохаю
І не забуду я тебе...
Та я гадаю, ти вже знаєш,
Що я люблю лише тебе...
Відредаговано: 19.05.2023
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
