Єдине але втрачене кохання

Я чекаю.

 

Темноокого дивного гостя

Я чекала з невідомих доріг.

Коли біль у душі й порожнеча

Зпорожнили увесь білий світ.

Я юність плекала що миті,

І вірила вічності слів

Безглузді здавалося б речі

Коли ти в цьому небі один.

Просто віриш написаній книзі

І акорди мелодій, дива -

Ваблять очі, правдиві сюжети

Краєвиди і дивний троянд аромат.

Запорошені снігом цілунки

Рум'янцем не прошеним  мить,

Ти беззахисна, не вміла, наївна

Цим збентежиш його, не спиняйсь!

Перший трепет, сплетіння, безсоння

Це лиш юності перший урок

Така рідна і тепла долоня

І не має нікого крім нас...

Не відоме мені ще кохання

Ти відкриєш мені краєвид

Будеш першим, єдиним, чеканим

Темнооким! Моїм! Лиш прийди!

Ми знайдемо нові горизонти

Зустрічатись, в не прошених снах

Неповторним лиш будь, 

Я благаю!...

У серці моїм і у снах.

 

 

 

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше