Єдине але втрачене кохання

Пробач

Я пошепки скажу тобі пробач

За вечори самотності, 

Прогулянки під краплями дощу

За мрії, що не вдалося нам здійснити

За ті слова кохання... Віднайшла

Душевний спокій?

О як заснути, не відчуваючи провини?

Пробач! Лише тобою я уміла жити...

Я дихала тобою... Не зуміла

Кохання із уламків склеїти...

Наївна! Подумала, що просто не достойна

Твого тепла, любові, дотику...

Щосили я від почуття тікала

Забутися, померти я бажала.

Без тебе не відчуєш тепле сонце

І вже не тішить ранішня роса

Без тебе немов всесвіт у віконці

Пробач! Без тебе я уже не я...

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше