Єдине але втрачене кохання

Невільниця

 

Невільницею стала без вини

У часі й просторі невинності байдужій

Лиш спогади прилинуть в тиші тій

Палким цілунком дотиком твоїм.

Невільниця в полоні серце й сльози

Думки і мрії під силу не мені

Коханням обезброєна й доволі,

Ти у обійми свої лише візьми!

Я краще помиратиму з тобою

Ніж птахою вільною злечу

Як краще? Мрія у лодоні?

Чи всесвіт? Але без почуттів!

Невільниця - банально й не минуче,

І тільки так ще чути голос мій.

Такі не винні і пекучі мої сльози

Кохана, коли поруч лише ти!

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше