Єдине але втрачене кохання

Відчуваю

Я відчую тебе думками,

Мінливими, тихими ночами

І ще досі бажаю губами,

Неприступним мовчанням, й словами

Не приборканими  тілами.

Відчуваю тебе дощами,

Вічайдушними, теплими вітрами,

І мелодій тихую гавань

Спокійну й неспинну в єднанні.

Дотик струн заворожує пам'ять

І спітнілість долонь унісон

Відчувати лиш подихом владним

Почуття, що пізнає любов!

Відчуваю не прошену ніжність,

Вірність пройдених поруч стежок

Таку болісну і трепетну близькість,

Що забрала безжально в полон.

Тихим шелестом нашу тривогу

Погляд досі чарує без барв

Без оглядки, пірнаю в безодню,

У потік лише наших бажань...

 

 

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше