https://st.booknet.ua/uploads/covers/220/1583510115_53.png
Єдине але втрачене кохання
Зумію
А полум'я і біль і ця безвихідь
Постійна спрага, холод і дощі
Самотність, відчай, як радіти?
Коли осіннє листя спалює у тлі...
Спуштошеність, не чарують квіти
Все байдуже, все пройдено нажаль
Пусті обіцянки, безглузді вірші
Початок справжнього, а може фальш.
Відчутний дотик, вогником зігріто
Зафарбував і знищив листопад
Та я зумію попелом зіргітись
Повіти, пірнути, наздогнать.
Зумію залишити, не забути
У сяйві місяця обійми віднайти
Кохання лиш дотиком торкнутись
Зумію, долю зачекать.
Відредаговано: 19.05.2023
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
