Єдине але втрачене кохання
Миті
Як зажурились верби над водою,
Давно не чути тихих голосів
Усі живуть самі собою
Десь в світі вигаданих мрій.
І митей тих не зберігають,
Так швидко роки пролітають-
І десь незвідки, сплине час
Такий безцінний промінь наш!
Цінуймо ранішню росу,
Смакуймо кавою щоранку,
Та на прощання ніжно й палко
Цілуймо наче наостанку.
Не будьте жадібні в обіймах,
-Люблю! -скажіть своїм єдиним
Відкрийте серце, бешкетуйте
Ви молодість свою пильнуйте!
Гуляйте з друзями у парку
Усі разом, десь на світанку
Вдихніть краплинку ще надії
На дискотеку в повній силі
Чи в тишині біля вогню
Піймайте посмішку чужу!
Відчуйте дотик теплих рук
І пристрасть у нічну пору
Себе віддайте до краплини
Та не шкодуйте про надії
Живіть - бо дано лише раз!
Таш швидко ,цей минає час...
Доброго вечора усім❤ Я трішки вирішила змінити потік віршів втрати за коханням і подарувати вам натхнення на любов, щастя, віру. Дуже сподіваюсь, що сподобається.
P.S. Чекаю ваших вражень
Відредаговано: 19.05.2023
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
