Єдине але втрачене кохання

Після зими

А після зими наступає весна

Оспівана щастям, цілунком, коханням,

Заквітчена барвами нашим стрічанням.

Бажанням, гармонія встріне світання...

А після зими? - прийде знову розрада,

Забута й жадана, ніким не підвладна.

А після зими нам в дарунок - надія!

Знову захід малює нам  ангельські крила.

Серцю - волю, думкам лиш спокути краплину,

Ось така в нас весна і душа таємнича.

А після весни обпікає безсоння

Літнім ранком торкаюся теплих долонь,

Ливнем сипле тривожне безсоння,

 Ароматом запалює знов...

Після літа нагляне осіннє тремтіння,

У очах запалає солодке спасіння

Гріють ніжністю душу звичайні обійми

Тихий шепіт листочків заворожить безсилля...

Ось осінь невинно закличе прощання

Зимі подарує годинник кохання

Мелодію стукіт забутих сердець

Дорогу до мене, ти наздоженеш!

Ти встигнеш, дійдеш, обіймеш, поцілуєш

Ти любиш, сумуєш, у мріях малюєш,

Скуєш, зачекаєш і не відпустиш

Зима ненадовго, весна вже крокує!

 

 

 

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше