Єдине але втрачене кохання
Мить
Усе мине,
Лиш спомин в серці лишить
Скупий такий, без зайвого тепла
Блукають миті, згубляться століття
Слідом примар, затмяняться дива.
Усе забудеться, мине і трішки згасне
І почуття розсіються ураз
Собі я прошу, одну краплину щастя
З тобою поряд, на перекір вітрам.
Усе мине, залишаться лиш тіні
Годинник йде свідомо з нами в такт
То сонячно душі, то раптом до безсилля
Допишемо удвох відомий жанр...
Усе мине, задумане, блаженне
Словами сказане, душею откровенне
Усе мине, як сонце зійде вранці
Цінуймо миті, і не тільки вчасні.
Усе мине... жорстких стежок доволі
Душа безсила кличе душу в даль
І пазли скласти без докорів дозволить
Життя підносить знову другий шанс.
Усе мине... Кохання, біль, розлука
Невдалі дні, лукавості політ
Усмішка піймана, ігристість поцілунка
І ще одна написана глава.
Ще мить і стану лише гостем
В минулому, у миті, майбутті
Безцінна і доволі дивна
Стежина під назвою - життя...
Відредаговано: 19.05.2023
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
