Єдине але втрачене кохання

Поцілунок

Мої вуста так прагнуть поцілунка

Без слів, без звуків, без питань

І трепіт пронизує бажання муки

Мов пелюстки багрянових троянд...

Беззахисна, із вогником в очах,

Тендітна, лише в твоїх обіймах

Нічна отрута, ти мій антияд

Моя розрада і чийсь діамант.

Мої вуста так прагнуть поцілунка

П'янкого, ніжного, без зайвих па

Немає сил нам побороть спокусу

І спрагу, що підкинули слова...

Несамовитість і безсилля поруч

У шумі дня, і тишині нічнім

Твого тепла, лиш на своїх долонях

У мої очі просто зазирни

Можливо надлишкова чи помірна

Картинка не рішучості спливла

Та ці вуста бажають поцілунка

Без крайності, без меж та без вагань...

 

 

 

 

 

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше