Дитинко, постаріймо разом? або ВІк Бохо

Глава 11

Глава 11

У якій етнічні мотиви та вишукана непоєднуваність деталей можуть видати ваш вік, а можуть - навпаки - сховати. Про те, чи потрібно проводжати чоловіка на роботу, і, якщо потрібно, то - кому. Що таке SWOT-аналіз справжнього кохання та нерозділеної пристрасті. Загрози та ризики ніжних відносин.

 

Вік - не нудний коханець. Він приходить однаково. Попри всі умовляння або повний ігнор. Навіть якщо десять разів скажеш йому - все, між нами все скінчено, мені з тобою нецікаво... Мабуть, найкраще, що можна йому сказати - це “залишимося друзями?” Але він не завжди погоджується і бачить у цій фразі каверзу.

Він приходить однаково.

Чи ставишся ти до нього «по-хорошому», дотримуючись пристойності й шкодуючи його самолюбство чи почуття, або відверто женеш, він все одно приходить.

Як у дитинстві... Коли чекаєш на приїзд двоюрідної тітоньки, чекаєш на гостя в будинку, чекаєш на подарунки та цікаві розмови, а потім... Вона приїжджає, і через пару днів ти виявляєш, що всі в будинку пересварилися, спати тобі доводиться на розкладачці, по дому витає дух неприємних зауважень і чергової сварки, що насувається. А тітонька ходить по твоєму дому, розповідає твоїм батькам, що тебе виховують зовсім неправильно і має намір гостювати ще два місяці.

Що тобі лишається робити?

Будувати з нею стосунки. Інакше буде лише гірше.

З віком нам також доводиться будувати стосунки. Як не намагайся його не помічати чи ігнорувати.

Отже, вік - це не нудний коханець. Він приходить однаково. Незалежно від того, чекаєш на нього чи ні.

Ах, граматика!

Усього одна прогалина, а скільки сенсу! Напиши я разом «ненудний коханець» і сенс зміниться до невпізнання!

Але... Ми говоримо не про граматику.

Отже, сам факт приходу просто незаперечний.

Тепер можна подумати над питанням "як?"

Як приходить?

Відповідь банальна до вереску, на жаль… Приходить по-різному. Причому на противагу загальноприйнятим думкам - не завжди з поганими намірами.

Безумовно, буває, що ти відчуєш, що вже не можеш легко злетіти на четвертий поверх. Або просто не можеш легко злетіти у найширшому сенсі. Буває, що ти натрапляєш на труднощі, коли раз у житті вирішила пришити ґудзик і несподівано для себе виявила, що чи то нитка стала товста, чи вушко голки - маленьким… Та й у короткій спідниці… ммм… ти розумієш, що - тільки на пляж... І все частіше розумієш, що... якщо чогось у тебе в житті досі не сталося, то вже й не станеться.

Але є й інший бік.

"Фух, донька вийшла заміж, тепер я можу думати тільки про себе, витрачати на себе всі гроші та не тремтіти вечорами, коли її немає вдома".

Виходить?

Саме так.

Одне слово, буває по-різному.

І розповіді про те, що людина, мовляв, сама вирішує… - це гарний міф. А іноді й не дуже вродливий.

Що ж робити?

Думаю - спробувати домовитись із віком, який прийшов. Причому, незалежно від цього, це 30 років чи 70.

Спробувати домовитись!

Ти прийшов? ОК. Давай мирно жити? Я тебе враховуватиму, а ти - не сильно намагатися себе показувати й дошкуляти мені сумними думками про те, як могло б бути поки ти не з'явився без запрошення. Давай?

Або …

Якщо ти з ранку до вечора говориш про те, що ти робиш це для мене, можливо, ти хоча б поцікавишся, чи це мені потрібно?

Багатошаровий, еклектичний, фактурний та трохи кумедний.

Вік бохо.

Мій вік…

Друга молодість чи…?

Почну здалеку. Річ не в стилі та не в одязі!

Зовнішній вигляд плюс… уявіть собі - контент. Зміст. Багатосторонній, багатогранний, часто суперечливий у деталях, але водночас і сексуальний, і гармонійний, і жіночний. І трохи потішний. Трошки.

Трохи нагадує хіпі - етнічні мотиви, джинси, що вигоріли, рвані краї, безглузді аксесуари зі значенням - тільки все набагато продуманіше.

Я люблю складати собі нове вбрання. Саме складати. Чи знаєте, така собі багатошаровість, багатодетальність і оригінальна сполучність без химерності. Ти смієшся, дивлячись на те, як я верчуся перед дзеркалом, і схвалюєш будь-який варіант. Іноді я ставлю тебе в глухий кут, запитуючи конкретно: «як буде краще з поясом (наприклад) або без пояса». Ти знаєш, що мене не влаштує відповідь «обидва варіанти хороші». Я хочу, щоб ти поміркував на цю тему. Чому краще так, а не так. Ти боїшся таких міркувань. Я знаю. І сама боюся, а що як ти скажеш - пояс не потрібен, бо тобі не варто наголошувати на талії. Мені буде прикро. Хоча я все сама знаю про свою талію, і навіть більше. Але все одно чекаю від тебе якоїсь оцінки. Бажано позитивної.

Знаєш, милий, але стиль бохо виник трохи більше півстоліття тому. Можна сказати, що ми з ним майже ровесники. Плюс-мінус. Говорять, що сьогодні він переживає другу молодість. Нічого не нагадує?

Ти посміхаєшся.

Ти ж розумієш, що я не про одяг, правда?

Друга молодість…

Жодних лялькових образів. Бай-бай, фешн-індустрія, яка завжди знаходиться в пошуку чогось такого, що й надіти не можна. Нове можна знайти й там, у минулому.

А знаєш, коханий, Bohemiens (у перекладі з французької) - це мешканці Богемії, богемці. Здебільшого бродячі артисти, цигани, люди, які не визнають умовностей. Безперечно, ти знаєш слово «богема» - люди мистецтва, творці.

Тут те ж коріння. Воля. Творчість. Мудрість. Зневага до правил.

Навіть не так: не зневага, а мудрість, яка здатна відокремити головне від другорядного. Є правила, які ми виконуємо та дотримуємося не тому, що так заведено, а тому, що вони - правила - мудрі. Як саме життя.

Богемці були бідні та вільні. Звичайно, це накладало відбиток і на зовнішній вигляд. Блиск та злидні. Розкіш та простота. Вишуканість та безтурботність.

Натуральні тканини.

Натуральні.

Природні.

Не треба вдавати. Не треба шукати логіки. Не потрібно шукати виправдання непоєднуваним поєднанням. Якщо мені зручно в куртці з чужого плеча і безглуздій спідниці з оборками, це моє. Моє ограновування. Мій шлейф. Мій затишок та моя свобода. Воля…




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше