7

Як і всі боги, Хорс виявився великим обманщиком. За свої дари вічної молодості і чарівної вроди довірливій дівчині довелося заплатити непомірну ціну. Вона стала жінкою-вовчихою, яка кожні дванадцять років на початку літа повинна була знаходити міцного молодого чоловіка і віддаватися з ним розпусним хтивим оргіям. Потім, утамувавши свою ненаситну тваринну пристрасть, вона перетворювалася на перевертня, і вбивала новоспеченого коханця, приносячи його в жертву своєму небесному повелителю.     

Але на тому жертвопринесення не закінчувалося. Після кожної злучки з вибраним на заклання чоловіком Злата вагітніла. Проходило дев'ять місяців, і вона народжувала дитину, яка з першого ж дня свого життя приречена була бути перевертнем. Жінка-вовчиха регулярно плодила ненаситному Хорсу вірних слуг, безжально кладучи їх подальші долі на вівтар свого безсмертя і краси. Вона стала ватажком зграї вовкулак, яку сама ж і породила.

Так продовжувалося не одне століття. Але двадцять чотири роки тому трапилися неймовірне. Після чергової злучки Златі не вдалося здійснити жертвопринесення. Хлопець, якого вона вибрала, виявився на превеликий подив сильним і моторним. Йому не тільки пощастило залишитися в живих, але і вдалося серйозно поранити Злату. Але найгірше виявилося те, що не одержавши очікуваної жертви Хорс не дав свого благословення дитині так невдало зачатій в жіночому лоні. Згодом хлопчик народився не таким як решта її дітей-вовченят. Він виявився напівкровкою однаково далеким і в той же час близький як до роду людському, так і до зграї перевертнів.  

Злата чудово розуміла, що новонародженому не місце серед її вовчого сімейства, тому і підкинула малюка одній бездітній парі, що жила у віддаленому гірському селищі. Але богу Хорсу не сподобалося таке її рішення, і він наказав, убити і дитину і її батька. Мати, скриплячи серцем, погодилася на це і в день здійснення жертвопринесення відправила декількох своїх синів і дочок на кривавий бенкет. Вовкулаки знищили весь хутір, де жив хлопчик-напівкровка, але його самого чомусь не змогли знайтии. Хлопчині незбагненним чином вдалося врятуватися від своїх лютих родичів-вбивць.

Подальші пошуки сім'ї перевертнів дали вражаючі результати. Виявилось, що по якійсь дивній примсі богів долі батька і сина незабаром тісно переплелися. Вони все-таки знайшли один одного, якось випадково зустрілися, а після швидко подружилися. Споріднені зв'язки зробили свою справу, і навіть не знаючи про них, обидва на превеликий подив близько зійшлися в своїх устремліннях, опинившись в одному і тому ж Братерстві, яке займалося полюванням на таких же чудовиськ як Злата і її вовча зграя.

Але жінку-перевертня це вже ніскільки не хвилювало. Вона на рівні звіриних інстинктів відчувала те полум'я ненаситної пристрасті, яке палало в душі чоловіка. Як досвідчена самка вовчиха знала, що ніхто і ніколи більше окрім її самої не в силах вгамувати той невгамовний голод хтивості, який терзає його свідомість. Вона чудово розуміла, що він завжди шукатиме її і рано чи пізно, їх зустріч все-таки відбудеться.  

Інтуїція не обдурила жінку-перевертня. Її жертва, що врятувалася, все-таки знайшла її кілька днів тому. А далі все було справою техніки. Вона знову спокусила його. Прийнявши вигляд молодої красивої дівчини, вовчиха віддалася чоловіку зі всім запалом і пристрастю, на які була здатна. А коли з любовними забавами було покінчено, вона безжально з особливою жорстокістю убила його, принісши богу Хорсу давно очікуване ним жертвопринесення.

Розтерзавши батька Злата, залишилася чекати їхнього сина. Вона здогадувалася, що споріднені зв'язки між ними дуже сильні і хлопчик скоро з'явитися, щоб з'ясувати обставини загибелі свого старшого друга. Проникливість не підвела вовчиху і цього разу. Син примчався буквально через декілька днів і відразу ж потрапив в пастку, розставлену для нього його ж матір'ю. Вміло інсценований напад уявних хуліганів-насильників, небагато звабливості і чарівного шарму і він, піддавшись спокусі, опинився в її пристрасних обіймах. Після, вдосталь насолодившись їх злучкою, хлопчик повинен був стати черговою жертвою бога Хорса.