Частина третя

З бункера почали виходити люди в дуже дивних костюмах. Всі вони йшли чітко по знайдених Олею слідах. Судячи з того в яку сторону прямували невідомі, вони йшли на вихід з лісу. Але, ймовірно, так, щоб вийти на околицю того поселення. Взявши себе в руки дівчина акуратно попрямувала за ними щоб не бути поміченою. Жора зрозумів чого хотіла Ольга і пішов за нею слідом, намагаючись пересуватися якомога тихіше. Він дістав камеру і почав знімати те, що відбувається. Від коментарів довелося утриматися по цілком зрозумілих причин. Хлопцеві було потрібно багато сил, щоб йти практично не видаючи шереху при ходьбі і при цьому тримаючи в руках камеру, але відмовлятися від того щоб все це запам'ятати не міг.

Вони так пройшли метрів п'ятдесят, поки ті люди не розділилися і не пішли в різних напрямках. Чи не гласно було вирішено піти за тим хто прямував у бік готелю. Так би їм не потрібно було б пертися через всю околицю щоб дістатися до свого тимчасового житла. Поки вони пробиралися між кущів, камера різко подала сигнал, що через якийсь час розрядиться. Як завжди вчасно. Звук не був аж надто гучним, але на загальному тлі звуків природи він вже дуже сильно виділявся. Настільки виділявся, що навіть та людина будучи в капюшоні змогла розрізнити його. Вона різко повернувся в сторону в якій знаходилися тітка з племінником. От і все. Їх помітили.

Ольга швидко зреагувала і помчалась геть з лісу, швидко хапаючи Георгія за руку. Серце, яке на мить завмерло в надії не бути поміченими, знову кинулося в танок. Вони тепер немов кролики намагаються якомога швидше вислизнути від хижака. Рослини по шляху тільки сповільнювали хід, тому дівчина вирішила, що їм варто вийти на стежку щоб відірватися від переслідування.

Дивний чоловік тим часом кинувся за ними слідом. Він відмінно орієнтувався в цій місцевості і тому знав як їх нагнати. Швидко перейшовши на іншу стежку невідомий швидко помчав їм на перехоплення. Через кілька метрів він уже почав їх наздоганяти. Йому було не складно було гнатися за людьми з ношею враховуючи ще й те, що фізична підготовка у нього була не погана.

Дівчина помітила це і почала прискорюватися. Так з рюкзаками було нелегко відірватися від переслідування, але знімати їх часу вже не було. Вони добігли до місця, де дерева були не так густо засаджені. Стежка тут розходилася в різні боки, і Оля не знала куди їм потрібно йти. Швидко сховавши камеру, хлопець потягнув її вправо, так як запам'ятав дорогу і тому знав куди їм потрібно. Стежка була дуже вузькою і з нерівностями, але як би їм не було важко потрібно було бігти.

Вони вже майже дісталися до виходу з лісу, як попереду з'явився той чоловік. У його руках була якась дивна штука. Ольга точно не знала, але було відчуття, що від цієї речі нічого хорошого не можна було чекати. Ще й по виду вона нагадувала пістолет з трохи дивним дизайном, що теж не вселяло довіри. Оля не горіла бажанням дізнаватися для чого воно потрібне, і тому кинулася тікати. Георгій поспішив за нею, але не побачив під ногами пень, через що він зачепився за нього ногою і впав. Розуміючи небезпеку ситуації, хлопець швидко піднявся і вже приготувався бігти. Ольга ж помітила, що за нею немає племінника обернулася і побачила, що піднімається хлопчини. А та людина направив зброю в його сторону. Ну пам'ятаючи себе дівчина різко побігла в їх бік. Як тільки вона виявилася близько до Георгія, невідомий вистрілив. Дівчина розуміла, що її племінник не встигне ухилитися і тому відштовхнула в іншу від себе сторону Жору сама ж побігла в другу.

Хлопець відразу зрозумів, що робити і як можна швидше втік в тому напрямку. Зараз їм слід було розділитися. А з огляду на що невідомий просто так від них не відстане потрібно було якось вирішити питання з ним. Вирушати в готель зараз було ризиковано, тому Жора побіг у протилежний бік.

Переслідувач побіг за хлопцем. Чомусь той здався йому більш легкої метою. Інакше як це пояснити Георгій не знав. Хоча був ще варіант, що він просто дуже сподобався невідомому. У будь-якому випадку хлопця це зовсім не тішило. Він почав відчувати, що ця людина його наганяє і тому зробив різкий поворот і побіг у протилежний бік. Переслідував цього не очікував, і тому побіг далі трохи пригальмовуючи. Але після розвернувся і знову почав бігти за хлопцем.

Він продовжував так бігти, поки Ольга не перехопила його з боку і швидко зробила захоплення. Чоловік не очікував подібного і тому, не втримавши рівноваги, впав. Дівчина вже збиралася зв'язати його, як зрозуміла, що у неї немає навіть мотузки. Невідомий скористався розгубленістю Олі і вдарив її ногою в живіт. Швидко піднявшись, людина в капюшоні знову побігла за Георгієм. Хлопець, що було зібрався допомогти своїй тітці, помітив як на нього рухається противник і побіг в сторону щоб відігнати його подалі від Олі.

Ольга це помітила і кинулась на випередження. Вона швидко перебиралася між дерев незважаючи на біль в животі. І ось дівчина змогла наздогнати Георгія. Їй залишалися лічені метри як раптом вона помітила, що переслідувач припинив бігти і зупинився за кілька десятків метрів від них. Він направив свою зброю в їх сторону. Раптом невеликий спалах, що більше нагадує силове поле попрямувало в сторону Жори. Хлопець уже перебував у русі і тому ухилитися у нього не вийде. Все сталося швидше ніж можна було б зрозуміти. Оля зреагувала і, не пам'ятаючи себе, закрила його собою. Її тіло немов пронизало тисячею стріл. Біль була шаленою, і все її тіло здригалося як від удару струмом і видавало яскраве світло. На її обличчі застигла гримаса агонії, але з рота не вийшло жодного звуку. Незабаром все припинилося і дівчина, ще трохи простоявши без свідомості, впала на коліна і нахилилася трохи назад. У такому положенні вона і продовжувала перебувати.

Жора обернувся на світіння і спостерігав все це. Хлопець з хвилину прибував в шоці і намагався зрозуміти що відбувається. Його погляду представилася жахлива картина в центрі якої була його тітка, що зараз нерухомо сиділа на землі майже не видаючи ознак життя. Георгій все ще не міг зрозуміти, що сталося. Чому Ольга не рухається? Що з нею зробила ця людина? Що йому тепер робити?