Протока сліз.

Шикарний круїзний лайнер розрізав сині хвилі, а Фунесса більшість часу проводила в басейні, розважаючись тим, що знущалась над двома мішленівськими кухарями, що їй прислуговували. Коли Джузеппе приносив їй на сніданок фаршированого трюфелями рябчика, вона зневажливо кидала, що блюдо так собі, і хвалила кулінарне мистецтво другого кухаря – Аполлінарія. А коли Аполлінарій шанобливо подавав їй шоколадно-квітковий коктейль з односолодовим  японським віски 20-річної витримки, вона кривилась і радила повчитися готувати у Джузеппе. Кухарі настільки зненавиділи один одного, що все могло вилитись в дуель на шашличних шампурах або обливання лимонною кислотою, і королева щиро тішилась. А Гриф намагався відволікти думки королеви від бідних кухарів в більш інтелектуальне і філософське русло і розповідав їй цікаві історії.

- Баб-єль-Мандебс – означає «ворота сліз» або «ворота скорботи» починав він свою географічну розповідь.

- Я не хочу нічого слухати про скорботу і сльози! - скривилась Фунесса. – Моє життя і так занадто важке. Або оповідай щось веселе, або я тобі в пельку запущу цю марципанову вишню і ти заткнешся.

- Та нічого сумного і нема. Просто є старовинна і дуже гарна арабська легенда, пов’язана з цією назвою…

-  Ну-ну – заохотила королева.

-  В давні часи на березі цієї протоки, яка тоді звалася протокою Радощів, жив заможний халиф, у якого було сім синів і прегарна донька. На протилежному боці жив шах, який мав чудового сина. Молоді люди щиро покохали один одного. Вечорами в один і той самий час з причалів коло двох палаців відчалювали дха́у  - це такі арабські парусні човни - і молоді люди зустрічались посеред протоки Радощів і разом милувались заходом сонця. Але це страшно не подобалось морському шайтану, який теж закохався в молоду дівчину. Він почав піднімати в протоці страхітливі хвилі, як тільки молоді люди збирались відплисти від берега. І тоді син шаха зібрав караван і вирушив в довгу подорож навкруг Червоного моря, щоб дістатися до коханої суходолом. Але дівчина про це не знала. Тому вона пішла до чаклунки і попросила перетворити її в птаху…Коли одного ранку дівчина випурхнула в вікно над морем і полетіла через протоку, її семеро братів, простягнувши до неї руки, з горя закам’яніли. Ось, Ваше Величносте, зверніть увагу на ці високі вулкани. Їх називають Сауба, що в перекладі означає Сім Братів.

 - Цікава історія… А от скажи мені, мудрий Гриф: хіба може людина перетворитися на птаху?

 - Не тільки на птаху, а і на свиню – невесело сказав Гриф.

 - На що ти натякаєш? – насторожилась королева.

 -  Це правда – зітхнув Гриф. – В моїй країні високо в скелях є дуже рідкісна рослина, яка цвіте раз на рік. Вдихнувши її запашний пилок, людина може перетворитися на тварину. Іноді я думаю, що на моїй батьківщині птахи і звірі розмовляють тому, що насправді вони зовсім не птахи і не звірі…

 - Дууууже цікаво! Промовила Фунесса і вилізла з басейну.