глава 3

Штаб-квартира ЦРУ. Ленглі. Вірджинія. США.

- Ну і навіщо було мене викликати?! - Сердито вимовив міністр оборони Сполучених Штатів Америки Адам Дж. Колінгтон. Він штовхнув двері і ввійшов у приймальню директора ЦРУ. Слідом йшов його найближчий помічник Пітер Джонс.

- Містер Колінгтон. - Тут же схопилася з місця симпатична жінка середніх років, секретар директора ЦРУ. - Проходьте вас вже чекають!

Міністр оборони кивнув своєму помічникові, щоб він залишався в приймальні і штовхнув двері в кабінет начальника найпотужнішої розвідувальної структури в світі. Перш ніж увійти до кабінету він почув обривок промови з кабінету:

- ... Тому я не знаю що це таке! Це не схоже ні на одну з відомих мені форм життя на Землі! - Промовив чоловік з акуратно укладеними в строгу зачіску сивим волоссям, він був одягнений в костюм з підібраним до нього за кольором краваткою.

Він стояв перед столом, над яким повільно оберталося за годинниковою стрілкою голографічне тривимірне зображення невідомої істоти.

Біля столу так же знаходилися директор ЦРУ Ніко Меннінг і віце-президент США Алек Крісті, вони з цікавістю слухали людину з сивим волоссям, який тут же замовк, коли двері в кабінет відчинилися, і туди зайшов Колінгтон.

- О! - Вимовив віце-президент, коли побачив Колінгтона. - А ось і наш міністр оборони! Як ся маєш Адам?

- Спасибі, сер! Нормально! - Відповів міністр оборони, потискуючи руку віце-президенту.

- Привіт! - Вимовив Крісті, простягаючи руку старому шкільному другу. - Бачу у тебе питання на обличчі - навіщо тебе сюди покликали?

Міністр кивнув головою.

- Бачиш цю істоту? - Директор ЦРУ показав рукою на голографічне зображення. - Як ти думаєш, що це таке?

Колінгтон став розглядати голограму. Чітке зображення дивної істоти висіло над столом - короткі задні лапи, які були десь рази в два коротше передніх, форма тіла нагадувала собаче, а морда була більше схожа на морду летючої миші. Від одного тільки погляду на цю істоту по спині почали марширувати мурашки у різні сторони - немов воно було самим породженням пекла!

- Дивне видовище! - Змушений був констатувати міністр оборони. - Це, напевно, якась доісторична істота. Важко уявити, щоб воно зараз існувало.

- Ось таке ж думка була у доктора Кінгслі! - Вимовив віце-президент, після чого схаменувся. - Вибачте, забув вас уявити. Доктор Мануель Кінгслі - доктор біологічних наук Смітсонівського інституту. Він краще за всіх нас разом узятих розбирається у всіх формах життя на Землі!

- Доброго ранку! - Привітався Кінгслі з міністром оборони, той відповів тим же.

- Так, наш доктор Кінгслі фактично тут же посивів, коли прочитав звіт про це! - Вимовив директор ЦРУ, киваючи у бік голограми. - Як в принципі і я?!

Це звичайно було жартом - так як директор ЦРУ був лисим від природи.

Він взяв зі столу, біля якого вони стояли папку, і простягнув її міністру оборони:

- Хочеш глянути?

- На дозвіллі! - Беручи папку в руки, відповів Колінгтон. - Краще коротко введи мене в курс справи!

- Як хочеш! - Директор ЦРУ на секунду задумався для побудови своєї подальшої мови. - Тиждень тому, ця (кивок на голограму) істота було виявлено в трюмі риболовецького судна «Родезія» в одному з портів Флориди нашими доблесними прикордонниками, які обшукували судно на предмет контрабанди. Вони тут же зателефонували у ФБР, агенти допитали членів екіпажу, але ніхто нічого не знав про дивну істоту в його трюмі! І як воно взагалі туди попало! Тоді агенти перевірили маршрут судна і встановили, що воно прибуло до Флориди з Малих Антильських островів. Після таких відомостей ФБР скриплячи серцем, змушене було звернутися до нас за допомогою - ми відреагували відповідно і послали на ці острови свого агента, щоб він перевірив інформацію. Поглянь на фотографії, які він надіслав через електронну пошту? Вони в папці.

Міністр оборони США відкрив папку і між першими листками звітів лежали кілька кольорових фотографій. Колінгтон взяв їх в руки і став вивчати.

На всіх знімках була велика плямиста корова. Вона валялася на тлі тропічного лісу. Окремо крупним планом було зроблено декілька знімків боки цієї корови з двома глибокими дірочками, які було видно чітко на тлі світлої шкіри жуйної тварини.

- Найдивніше. - Став продовжувати далі Крісті. - У цієї корови не виявлено жодної краплі крові!

- Її хтось викачав з цих двох дірок на боці корови, - здогадався Колінгтон. - Тільки яке це відношення має до дивного створіння, знайденому в трюмі риболовецького судна?

- Тут я можу трохи відповісти на це питання! - Вимовив доктор Кінгслі і як в його бік повернулись цікаві погляди, він продовжив. - Я порівняв рани на тілі корови з різцями дивної істоти. - Він доторкнувся спеціальної указкою до голограми в районі рота істоти - зображення тут же наблизилося і завмерло на місці. Став, видно просто таки хижий оскал істоти. - Рани на тілі корови і розміри зубів цієї істоти практично збігаються. А це говорить про те, що корову на Малих Антильських островах вкусила чи наша істота, або його безпосередній родич!

- Тобто таких істот може бути багато? - Запитав доктора віце-президент США.

- Цілком імовірно! Я б навіть сказав, що це найреальніший варіант!

- Так, наш агент повідомляв про появу в місцевій пресі фотографій домашніх тварин, яких знаходили або слабкими від великої втрати крові або дохлими від її нестачі! - Вимовив директор ЦРУ.

- Прям вампіри якісь, - констатував міністр оборони. - Так що це таке - невідомий науці вид?

- Так. - Відповів доктор Кінгслі. - Але те, що це могла створити природа, я трохи сумніваюся!

- Що ви маєте на увазі?

- Будь який біологічний вид, що існує зараз на планеті пройшов свою неповторну еволюцію, а це, - він кивнув у бік голограми, - з'явилося просто з нізвідки! На островах Карибського моря не міг з'явитися таке створіння! На цих островах дуже мало хижих істот, які зараз знаходяться на межі повного вимирання! Нічого такого, - знову кивок на голограму, - у цій ізольованій від континенту екосистемі не могло виникнути ніколи! У цьому я впевнений на сто відсотків!