Дизайнер свого життя
розділ VIII Тарас
Тарас
Сиджу навпроти Софії і тону в її великих зелених очах. Розмова виходила легкою. Нам принесли наше замовлення , і ми з апетитом розпочали поглинати їжу. Після невеликої паузи я запитав:
- Якщо не секрет , розкажи, що змусило тебе залишити гуртожиток.
Я посміхався ,слухаючи її розповідь про вечірні візити хлопців через вікно і про сварку з вахтером. Згадав свої студентські роки ,як ми ходили до дівчат. Але ми домовлялись з вахтеркою і давали їй невеличкий подарунок. Софія сказала:
- З нашими вахтерами такі «номера» не проходять. Вона посміхалась і я хотів посміхатись.
Ми сміялись, розмовляли і знову сміялись. Оплативши замовлення, ми поїхали на квартиру. Всю дорогу ми розмовляли і жартували . Я навіть не згадав, що потрібно включити музику ,хоч роблю це на «автоматі». Моя з мамою квартира знаходилась в Оболонському районі біля Дніпра.
Ми змогли її придбати після мого вдалого підйому в бізнесі. В ній було дві просторі кімнати. Мама зробила ремонт на свій смак. Використавши багато бежевих і білих тонів в оформлені кімнат. Сподіваюсь, що Софії сподобається. Ця дівчина виявилась для мене ,як промінчик сонця, тепла, усміхнена, добра. Не розумію як в неї не склалось з друзями , я б хотів мати такого друга. Коли ми зайшли в квартиру звернув, увагу, як в Софії від подиву розширились очі.
#7546 в Любовні романи
#1799 в Короткий любовний роман
Відредаговано: 07.11.2021
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
