Пів і напів з іменниками (новий правопис)

Минулого року було здійснено редакцію українського правопису. Сьогодні ми розглянемо одну із змін.  
«Як писати «пів» і «напів» з іменниками?», — запитують автори Букнету Юліанна Бойлук і Maria Lee. 

— Мамо, а вам яблук вистачає чи, може, ще принести? — здивовано запитала Література, заглядаючи в ящик, повний червоно-жовтих і зелених плодів. 
— А принеси! — весело відповіла Мова й відклала останній перевірений зошит. — Тільки потім сама все це з'їси.  
— А от і не з'їм! — дзвінко засміялася дівчина та, на хвилину замислившись, додала: — А вам же треба їх кудись подіти? 
— Так, — відповіла Мова, складаючи зошити в сумку. 
— У мене завтра день народження, — тихо мовила Література. 
— Так, але... До чого це тут? — не зрозуміла Віра Андріївна. 
— Я можу всі їх використати! — Література гордовито підкинула вгору одне яблуко. 
Мова тільки рукою махнула. Яблук вона не їсть, їй все одно, навіть добре. Та й від творчих ідей Наталки уже голова обертом. 
Література цілий день готувалася, і їй таки вдалося зробити те, що хотілося. 
Тепер у неї на столі будуть і запечені яблука, і рис із яблуками, і салат з яблуками, і яблучний сік (правда, його Мова, жартуючи, купила) 
Вже ввечері Література ставила в піч яблучний пиріг. Вона зателефонувала друзям, запросила Історію й сусідку Маринку, трохи прибрала і прикрасила квартиру. 
Робити більше нічого, та й утомилася вона дуже.  
Наталка лягла на диван. Їй в очі впав розгорнутий правопис. 
«Як писати пів з іменниками», — прочитала вона назву розділу. 
— Ну як же так можна? — обурилась дівчина, прочитавши далі. 
— Що можна? — поцікавилась Віра Андріївна. Вона тримала пакети з мармеладом у формі яблучок і зефірами. 
— Ну... Якщо готуватися, то повноцінно, — відказала вона, помітивши здивований погляд Літератури. 
— Я щось нічого не второпаю, — Наталка розгублено згорнула правопис, — як тепер слова з «пів» писати? Поясніть, будь ласка.  
— Поясню, — Мова сіла поряд, узявши два полумиски. — Раніше були різні варіанти написання слів із часткою «пів». Тепер пів — це окреме слово, і пишемо ми його окремо.  
Пів зошита, пів яблука, пів Європи. Це у випадку, коли слово пів можна замінити словом половина. 
Разом пишемо, якщо слово пів не замінюється словом половина і якщо іменник без нього змінює лексичне значення. Наведи приклад, — вона розгорнула мармелад і почала двома ложечками перекладати його в полумиски. 
— Південь, північ, півострів, півкуля, півмісяць... Не люблю географію, — трохи скривилася Наталка. 
— Дуже добре, що ти розумієш різницю. Але з географією треба щось придумати, — всміхнувшись, Мова продовжила. — І ще можна розрізнити ось так: коли «пів» з іменником пишеться окремо, то іменник відповідає на питання «Кого? Чого?». Коли разом — питання іменника «Хто? Що?» 
Ще разом слід писати слова з «напів» і «полу» 
Напівлюдина...

— вона ненароком зустрілася поглядом з Літературою. 
— Я не розумію цього натяку, — всміхнулася дівчина. — Це ви про мене? 
— Та ні, я просто приклад навела, — Віра Андріївна показала полумисок, — а це полумисок. Маленька мисочка, вдвічі менша за звичайну глибоку миску. Це слово, як і полудень, пишемо разом. 
Література почала складати речення: 
— Я маю намір відкласти святкування на вихідні. Тоді я запрошу пів Запоріжжя, куплю декілька пляшок пепсі і зроблю пів літра яблучного чаю, що ви мені подарували. Ми будемо святкувати з полудня до вечора! 
— Мені здається, пепсі тут ні до чого. — Віра Андріївна пішла викладати зефіри на велику тарілку. 
— Тоді «Живчик» візьму, а потім ми з подругами підемо дивитися на півмісяць! — радісно завершила вона, вкусивши пів яблука, що лишилося від її приготувань. 

Сподіваємось, Література весело відсвяткує день народження й запам'ятає цю зміну в правописі.