Кохати і любити. Правильно і вірно.

Сьогодні особливий день — cвято всіх закоханих. А як відомо, кохання надихає творити, і здебільшого вірші та пісні. Тому ця розповідь особисто від мене. Від Літератури Наталії. Насправді в мені немає нічого особливого, та це неважливо. 
Бо зараз ми з'ясуємо різницю між словами «кохати» і «любити». А ще подивимось, де не слід вживати слово «вірний». Ідея щодо слова «вірний» належить авторці Букнет Оксані Кириченко (Aillin Ai). 

Ну, то летімо у світ української мови разом зі мною! 

Я поверталася з університету, та, як завжди, зустрілася з Мовою. Вона поверталася з роботи, і ми разом пішли додому. Ми розмовляли про твори учнів. Точніше, вона говорила, а я не виявляла ніяких емоцій, немов чимось налякана, йшла, не піднімаючи голови. Настрою не було зовсім: я втомилася після двох семінарів і хотілося просто зникнути. А вона зі своїми творами. Мамі навіть здалося, що зі мною щось не так. Бо я не розігнала зграйки голубів, повз яких ми пройшли (я вже дві тисячі років розганяю птахів на своєму шляху), і не всміхнулася за весь час. Тому розмова швидко урвалася. 
Та незважаючи на свої підозри, Мова нічого не запитувала, бо знала, що коли в мене щось не так, вона дізнається про це першою, або станеться якась катастрофа, і я одразу побіжу до неї. Я завернула на дитячий майданчик і сіла там на карусель. Просто сіла й покликала маму ближче. Отже, настав час ділитися з нею катастрофою... 
— Мамо, я тут... У мене є... — невпевнено й незвичайно тихо мовила я. — Ви знаєте щось про кохання? 
Я дуже хвилювалася, бо наробила такого, що, мабуть, ніколи не розберуся... 
— Навіщо тобі? — злякалася Мова, бо закохуватися нікому з нас не дозволяється. — Ти ж знаєш, що не маєш бути підвладною почуттям. Ніхто не повинен знати, хто ти насправді. І твоя робота — наглядати за всією українською літературою. Ти ж і є Література! Ти розумієш, яка це відповідальність? 
— Та заспокойтеся ви. Нікуди ті твори не зникнуть, — уже звично весело відповіла я. Ну й чого вона постійно так нервується? — І я не закохалася, просто...  дещо порушила й тепер маю виправити... 
Раптом на мене налетіла сімнадцятирічна учениця мами Кароліна, ледь не збивши нас із нею з ніг. Про вовка промовка, а він у хату, хоч я й не мовила, а ще тільки збиралася. 
— Ти. Все. Порушила. — Ліна злилася настільки, що я навіть не сказала, що вона ще дуже маленька й не має на мене кричати. Я просто стояла й перелякано дивилася то на Мову, то на неї. 
— Що сталося? — невдоволено запитала мама, ставши між нами.  
— Вона зі мною конкурує, — дівчина вказала на мене, але сіла на карусель, злякавшись Віри Андріївни, бо поводила себе не найкращим чином, і в них постійно відбувалися сварки. 
— І в чому ж я твій конкурент? — Нарешті дочекалася цієї миті. — Мені з таким навіть конкурувати жаль та немає сенсу! То в чому ж я тебе перевершила? 
— Мій хлопець казав, що тебе любить! Мені! Відкрито! — образилась дівчина. 
— І мені, — спокійно відповіла, всміхнувшись. — Він має на це право. 
Кароліна хотіла кинутися на мене, але я зупинила її й мовила: 
— Можу стверджувати, що він розрізняє любов і кохання. 
Вона здивовано глянула на Мову, а я, радісна, стала поряд із нею. 
— Любов — це загальне поняття, яке охоплює все, що можна, — пояснювала мама, заспокійливо обіймаючи мене. — Любов може бути до рідних, до друзів, до їжі, до України і взагалі до будь-чого та будь-кого. А кохання може бути між чоловіком і жінкою, які відчувають потяг одне до одного, яких пов'язують... інтимні стосунки. Розумієш? Кохати хлопця, дівчину. Любити Україну, мову, природу, маму, тата, друга. 
— Тобто це я все невірно зрозуміла, — дівчина опустила голову. 
Їй було соромно за те, що вона наробила. А я посміхнулася, бо знайшла, до чого ще причепитися, і від того, що перемогла її. 
— Ти зрозуміла все неправильно, — ще м'якше мовила мама. — А вірною й невірною можна бути у дружбі, в коханні. Але краще, все ж, бути вірною. А ще можеш бути вірною традиціям, вірі, переконанням. Правильними можуть бути відповідь, форма, твердження, висновок. 
Отже: кохати — відчувати потяг до протилежної статі. 
Любити — відчувати приязнь, виявляти турботу, захоплюватися кимось або чимось. 
Вірний — незрадливий або той, хто дотримується традицій та не змінює своїх переконань. 
Правильний — такий, як має бути. 
Кароліна сиділа зовсім розгублена. Я тим часом зателефонувала другові, щоб уточнити, чи справді він розрізняє поняття «кохати» і «любити». 
Я розповіла йому, що сталося, і хлопець поїхав за своєю коханою. 
А ми з Мовою пішли додому готувати подарунки друзям та Історії.

Вітаю всіх зі святом.
Кохайте свою другу половинку і будьте коханими.
Любіть своїх близьких, і хай вони завжди люблять Вас.
Любіть свою мову і залишайте пропозиції й запитання.
Хай Ваше свято пройде якнайкраще.