Розділ дванадцятий

Віктор сидів в барі «Козачок». До нього підійшла Тетяна, принісши його замовлення. Коли вона розставила всі тарілки, він помітив поміж них чорний футляр. Не потрібно було і здогадуватися, що в ньому.

Віктор встав з місця і пішов за нею. Біля входу до службового приміщення адміністратор хотіла зупинити його:

- Чоловіче суди не можна.

Але він зробив вигляд ніби не почув і ввійшов туди. Знайшовши Тетяну він підійшов до неї та взявши її руку поклав туди футляр. Дівчина від несподіванки зовсім не пручалася.

- Якщо я щось дарую, то назад не приймаю – мовив Віктор.

Поглянувши їй в самісінькі очі, він розвернувся і пішов. Вона залишилася сама в роздумах. Його брутальність спантеличила її. Спершу Тетяна хотіла піти знову і віддати річ, але подумавши вирішила, що це марно і не потрібно робити більшого цирку. Тут Руденко відчула якийсь погляд на собі. Обернувшись вона зрозуміла, що то з ревністю в очах на неї дивилася Марина. Коли їхні погляди перетнулися, остання просто вийшла з кухні.

Наступного дня адміністратор зібрала колектив.

- В нас сталася така ситуація, що помічник кухара захворіла. Хтось може її підмінити.

- Я можу – визвалася Марина – я колись працювала на подібній посаді.

- Ну от і добре.

Клієнтів сьогодні, на диво, виявилося багато. Тетяна тепер була змушена працювати за двох офіціанток. Тому під кінець робочого дня вона ледве пересувала ноги.

- Дівчатка. Я сьогодні щось почуваюся не добре. Думаю ви в трьох справитеся – мовила адміністратор, залишаючи їх самих.

- Звісно. Та тут до закриття залишилося менше години. Певно сьогодні вже ніхто не прийде – сказала Марина.

Та не вгадала, бо не пройшло і п’яти хвилин, як до кафе зайшли двоє чоловіків. Вони були високого зросту. Один з них наголо побритий. Обоє змахували на ділків з 90-х.

Тетяна підійшла до них прийняти замовлення. Той, що був лисим сказав:

- Неси нам пива, водяри та курку гриль.

Тетяна відходячи від їхнього столу почула, що один другому сказав:

- Поглянь яка краля. Так би і вдув би їй.  

Ці слова насторожили Руденко. Їй це не попадалися такі клієнти.

- Що знову вони? – запитала кухарка Марину.

- Так – відповіла та.

- А хто вони – запитала Тетяна.

- Та грубіяни ще ті – пояснила її колега.

Віднісши алкоголь клієнтам, Руденко повернулася на кухню і побачила як кухар кудись збирається.

- Ой дівчата. Мені тільки що телефонувала дочка. Онучка потрапила в лікарню. Самі справитесь. Курку я вже поставила розігріватися – сказала кухар і вийшла.

- Ну добре – погодилася Тетяна. Їй звісно не хотілося залишатися вдвох з Мариною. Але вона розуміла ситуацію кухарки.

Не минуло і п’яти хвилин, як двоє клієнтів покликали офіціантку. Тетяна підійшла до них. Половина пива вже була випита і ті вже були значно напідпитку.

- Де наше замовлення – гаркнув один з них.

- Зараз за хвилину буде – мовила Тетяна.

- Швидше шивели булками – сказав інший з них.

Марина згадувала Віктора, який не звертав на неї ніякої уваги. «Зате вподобав Тетяну» - міркувала вона – «І що тільки гарного він в ній знайшов. В мене і цицьки більші. А їй ти подивися подарунки носить. Але нічого я їй покажу». Поміркувавши ось так, вона взяла солянку і добряче трусонула на готову курку. Коли Тетяна понесла замовлення, Марина дістала з бару пляшку горілки і налила собі.

- Ось ваше замовлення – сказала Руденко, сталячи на стіл курку гриль.

- Мо присядеш до нашої компанії – мовив один з клієнтів.

Та Тетяна нічого не відповіла і просто пішла геть. Та не встигла вона зайти до службового приміщення, як ті двоє погукали її.

- Ти що на принесла – крикнув на неї клієнт, вдаривши кулаком об стіл.

- Курку – випалила збідніла офіціантка.

- Я бачу, що курка. Хто її готував?

- А що сталося?

- Та вона пересолена. Клич сюди кухара розберемося з ним.

- Живо – крикнув в слід другий відвідувач.

Руденко не розуміла, що сталося. Адже вона знала, що кухар ніколи не пересолювала. Ввійшовши до кухні Тетяна побачила Марину, яка  дивилася на неї п’яними очима і посміхнувшись лукаво сказала:

- Що панам курочка не сподобалася?

Зрозумівши в чому справа Тетяна повернулася до гостей. Єдине вона не розуміла, чому її колега так вчинила. «Що я їй такого зробила»? - міркувала вона.

- Я вибачаюся. Давайте вам поверну гроші.

Один з клієнтів встав і мовив:

- Я прийшов суди, щоб отримати задоволення. Раз я не поїв то порозважаюсь з тобою.

Руденко хотіла втекти, але клієнт схопив її за руку зі словами «Куди» притяг до себе. Його кореш підійшов з іншого боку і мовив: