Доставити кохання

Розділ шістнадцятий

Тетяна та Сергій мали вже непогані стосунки. Послаблення карантину призвели до того, що студенти стали відвідувати лекції і вони стали бачитися вдвох значно частіше. Руденко працевлаштувалася знову кур’єром в одну кафешку. Життя почало налагоджуватися.

Одного листопадного вечора. Сергій та Тетяна, тримаючись за руки, гуляли парком. В повітрі вже відчувався морозець, який ніби сповіщав про те, що скоро зима. Листя вже поопадало з усіх дерев і тільки ялинки своїми зеленими голками підіймали настрій, нагадуючи, що скоро новорічні свята.

- Яка гарна погода – мовила Тетяна.

- Я згоден з тобою.

Вони зайшли до кав’ярні та зробили замовлення. Тут Сергію хтось зателефонував.

- Привіт – мовив він у динамік – О так вітаю… Всього тобі з нею найкращого… Зараз запитаю – перервавши розмову, він звернувся до Руденко:

- Тут мій знайомий запрошує нас на весілля. Підемо?

- А коли?

- В цю неділю.

- Ну давай – погодилася вона.

- Ми прийдемо – повідомив він співрозмовника.

Коли він завершив розмову, то Тетяна запитала:

- Хто це в тебе одружується.

- Та мій колишній однокласник Колька.