Розділ сорок шостий

Віктор ходив по крамницям в пошуках подарунку Тетяні до Міжнародного жіночого дня. Він хотів купити оригінальний подарунок. Але все не міг зрозуміти, що потрібно. Пилипенко зателефонував своєму другові Дмитрові, щоб порадитися з ним.

- Алло – почулося в динаміці айфону після декількох гудків.

- Привіт. В мене до тебе питання. А що ти плануєш дарувати своїй на 8 Березня?

- Ну букет квітів.

- Та то зрозуміло. А з подарунків?

- А чим квіти це не подарунок?

- Блін. Ну а якщо серйозно.

- Я ще не думав. Може шоколадку. Я зазвичай купую за день до свята.

- Добре. Зрозуміло – сказав Віктор – а що б ти порадив мені подарувати Тетяні.

В слухавці запанувала тиша. Було зрозуміло, що співрозмовник задумався.

- Ну я не знаю. Тобі мабуть видно краще що їй може сподобатися – сказав Дмитро.

- Потрібна твоя порада. Бо не можу придумати.

- Я ж кажу, що не знаю. Треба подумати. Це потрібно щоб було щось таке незвичайне. Чи якось так.

- Ти можеш казати конкретніше.

- Ти мене не квап. Я розмірковую.

- Ти просто не дуже швидко думаєш – вже сердився на друга Віктор.

Але друг не поспішав, обмірковуючи, що краще порадити.

- Придумав – відповів він, після хвилини роздумів.

- Нарешті – мовив з полегшенням Пилипенко.

- Подаруй їй статуетку. Наприклад купідончика.

- Геніальна думка. Але це ліпше підходить до дня всіх закоханих.

- Постривай. Не хочеш купідончика. Подаруй їй дві статуетки якихось тваринок. Типу ви з нею пара.

Віктор задумався. Ідея в принципі йому подобалася. Він сказав про це Дмитрові.

- О а то ти кажеш довго думаю. Гарні ідеї швидко в мазки не приходять – сказав він на те.

Коли вони завершили дзвінок, Віктор пішов шукати магазин сувенірів де б продавалися статуетки. Зайшовши в перший ліпший, він почав роздивлятися. Тут було багато виробів з порцеляни, глини, дерева. Зупинивши свій вибір на парочці котиків, купив їх. Вийшовши щасливим з магазину, Віктор поїхав додому.

Вдома він поклав котиків на книжну поличку, що висіла в залі. «Головне за тиждень не забути де вони» - подумав Віктор. Після чого він зателефонував Тетяні.

- Привіт – відповіла вона.

- Привіт. Як в тебе справи?

- Нормально. А в тебе?

- Ходив до магазину купував…нову краватку – відповів Пилипенко мало не проговорившись про котиків.

- Це в тебе на роботі зміна не сьогодні? – запитав він.

- Ні. А що?

- Давай ввечері сходимо до нічного клубу. Потанцюємо там, розважимося.

- Згода – погодилася Тетяна.

В зазначений час Віктор під’їхав до нічного клубу. На нього там вже чекала Тетяна. Її легенький макіяж сподобався йому. Тому він, тільки но підійшовши до неї, промовив:

- Ти чарівна. Макіяж просто супер.

- О дякую – відповіла сором’язливо Тетяна. Вона ввесь вечір старалася роблячи його.

Вони ввійшли до середини. Там грала гучна танцювальна музика та випромінювала різними кольорами світлова апаратура. Руденко трішки було незвично. Вона була вперше в житті в нічному клубі. Проте вже через хвилину-другу дівчина адаптувалася і почувалася немов у своїй тарілці.

Вона та він одразу пішли танцювати. Дівчина помітила, що Віктор доволі гарно танцює. Тому приблизившись мовила:

- Гарно танцюєш.

- Дякую. Ти також – ледь було чути крізь гучну музику.

- Це тебе в гуртку навчили? – запитала Тетяна, пригадавши що він колись ходив на танці.

- Що? – перепитав Пилипенко, не розчувши її питання.

- Нічого – махнула рукою Руденко.

Коли вони натанцювалися то перейшли до барної стійки. Віктор запитав:

- Тобі що замовити.

Дівчина задумалася. Вирішивши допомогти їй, хлопець запропонував.

- Спробуй Піна Колада. Думаю тобі має сподобатися.

- Ну давай – погодилася вона.

- Дві Піна Колада – сказав він бармену.

Тетяна скуштувала. Коктейль їй сподобався. Ананасовий сік та кокосове молоко чудово поєднувалися з ромом.

- Ну як – запитав Віктор.

- Смачно – промовила вона.

Тут він поглянув кудись в бік. Нахилившись до Руденко промовив:

- Там мої знайомі. Ти не будеш проти якщо я відійду на хвилину.

- Звісно ні – посміхнулася вона.

Залишившись самою вона продовжила пити коктейль. Пройшло п’ять хвилин. Віктор все не повертався від знайомих. Тетяна обернулася і побачила що він стоїть біля однієї компанії і розмовляє з якоюсь дівчиною. Руденко поглянула на порожній стакан. І замовила ще одну Піно Колоду.