Розділ сімдесят шостий

- На сьогодні заняття відмініть – Тетяна Сергіївна давала розпорядження заучу.

- Буде зроблено – сказав він.

- І негайно оповістить усіх учнів. Зробіть оголошення на сайті і на нашій сторінці в Facebook – додала директор школи.

- Вже публікуємо пост. Ремонтники доречи обіцяли прибути з хвилину на хвилину.

Залишившись одною Тетяна ковтнула кави. Вона подумала: «І це ж потрібно, щоб саме в перший тиждень роботи на посаді директора сталася така проблема. Нічого страшного труби перемонтують, приміщення поступово відновимо. І чого система опалення надумала прорвати, затопивши ввесь перший поверх. Ніби її зовсім нещодавно встановлювали». Вона потерла очі. Цією проблемою вона займається з самісінького ранку, як тільки дізналася про неї з дзвінка від завгоспа. Тепер попиваючи напій Пилипенко намагалася збадьоритися. День мав видатися нелегкий.

Ближче до вечора до її кабінету зайшов зауч. З виразу його обличчя можна було зрозуміти, що все вдалося відремонтувати.

- Тетяно Сергіївно все готово. З понеділка можна поновлювати ввесь навчальний процес – відзвітував він.

- Добре – Тетяна Сергіївна вже збиралася додому.

Вдома на неї вже чекав її коханий чоловік Віктор. Він обняв і поцілував кохану:

- Ти щось сьогодні пізно і зранку пішла не сказавши.

- Просто в школі сталася невеличка аварія – кохана все йому розповіла.

- Я й бачу що ти якась втомлена. Завтра в нас з тобою вихідний. Субота завтра я ж не помиляюся?

- Ні а що?

- Давай кудись сходимо на вихідні. На природу чи що.

- Краще давай я завтра відісплюся.

- Ну гаразд – її чоловік погодився з нею – давай тоді ти поїси. Я приготував смачну картоплю по селянські.

Невдовзі сімейна пара, повечерявши і подивившись фільм, вкладалася спати. Тетяна вже лежала. А Віктор, щось робив в ноутбуці.

- Ти можеш спати. Я тут ще дещо попрацюю – він поглянув на неї.

- На добраніч коханий – вона поцілувала його повернулася на бік і заснула.

Рано вранці її збудив Віктор. Вона відкрила очі:

- Котра година?

- Майже десята.

- О це я виспалася – Тетяна позіхала.

- Вставай соня. А то в нас з тобою дуже цікавий день – посміхнувся Віктор.

- Що ти надумав? – запитувала вона крокуючи до ванної кімнати.

- Невеличкий сюрприз – було зрозуміло, що він не зізнається.

Поснідавши вони зібралися і поїхали кудись. Всю дорогу Тетяна намагалася вгадати куди її чоловік віз її. Але то було все марено. Він був інколи непередбачуваний. Можливо саме тому вона закохалася в нього колись.

Невдовзі вони під’їхали до чималого заміського комплексу відпочинку. Після того як вони там розмістилися. Віктор повів кататися її на конях.

- Ого – сказала вона йому – я ще ніколи в житті не їздила верхи.

- Ну то час виправити цю прогалину – посміхнувся він.

Прогулянка на конях територією мальовничого комплексу сподобалася їм обом. Свіже повітря розслабляло і поновлювало сили.

Коли вони повернулися до свого номеру. Тетяна промовила:

- Дякую тобі. Сюрприз сподобався мені.

- Я і кажу, що активний відпочинок додає більше сил, ніж просто виспатися.

- І що далі будемо робити?

- В мене є ідея – промовивши це Пилипенко вхопив свою кохану і поклав на ліжко.

Вони почали шалено цілуватися і роздягатися. Але в один момент Тетяна зупинила його:

- А ти взяв з собою презервативи?

- Блін забув – мовив Віктор поглянувши на речі. Але йому не хотілося зупинятися. Основний інстинкт вимагав продовження. Тим більше останнім часом, через зайнятість обох, їм не так часто вдавалося займатися коханням.  Тому поміркувавши пару секунд він сказав:

- Я думаю я зможу зупинитися вчасно.

- Ну дивися мені – вона погодилася з ним і вони продовжили.

Невдовзі солодка парочка лежала, щасливо постогнуючи.  

Друзі! Дякую вам за те що читаєте цей роман. Допоможіть надихнутися - поставте лайк, напишіть коментар (хоча б дякую, або покритикуйте) і зробіть репост. А якщо ще не додали до бібліотеки, то робіть це хут хутчій. Обіцяю далі буде ще цікавіше.