Достойний Приклад

3

Я закінчую свою розповідь. Василько мовчки лежить поряд глибоко замислившись над щойно почутим. А я думаю про те яким часто складним буває наше життя. скільки різних випробувань готує непередбачувана доля. Яку потрібно мати силу та мужність щоб все це з гідністю здолати.

Згадуючи дроворуба Андрія, я не можу не захоплюватися ним, його відданістю й вірністю. Не кожен чоловік здатен пройти через такі випробування. Не всякий мужчина зможе здолати стільки перешкод. А він бореться. Виховує дітей. Тримає в серці віру на краще майбутнє. Хіба це не достойний приклад для мого сина якому колись теж бути чоловіком та батьком.

Я радий, що розповів цю історію Василькові. Радий що він задумався над її змістом. А ще буду надзвичайно щасливим коли в майбутньому мій син стане хоч трішки схожим на простого дроворуба на ім’я Андрій.

Роман Олійник (Argonayt)

Подобається

#2324 в Сучасна проза
#1701 в Молодіжна проза

У тексті є: розмова батька і сина, історія з минулого, людина достойна прикладу

Відредаговано: 12.05.2022

Додати до бібліотеки

Поскаржитись