Дотягнутись до зірок

27. Фотосесія

Сьогодні на нас з хлопцями очікує фотосесія. Настрій у мене на висоті, тому що вдалося домовитися з Беном. Хоча не буду приховувати, мене трохи лякає перспектива розмови з Девідом. Після того, як застала його на яхті з Шерон, ставлення до цього чоловіка різко змінилося. 

Ні, я не перестала вважати його геніальним і дуже талановитим. Щось змінилося у наших взаєминах. Він наче відштовхнув мене від себе своїми словами щодо Шерон. Можливо, їй такі стосунки подобаються – коли в одну мить тебе пристрасно цілують, а в іншу мало на три букви не посилають. Але мені таке не заходить, аж ніяк. 

Хлопці сонні та в’ялі, адже через вчорашній зрив Бена ніхто не міг заснути. Я також розміщуюсь на задніх місцях мікроавтобуса і засовую у вуха навушники, щоб відволіктися від навколишнього світу. Спати хочеться дуже сильно, але я розумію, що зробити це до вечора точно не буде можливості. 

– Люба, що з твоїм обличчям? – невдоволено запитує Роксі, коли я вслід за хлопцями заходжу у гримерку. 

– Ну… – одразу ж ловлю на собі винний погляд Бена і швидко йому усміхаюся. – Не спалося мені цієї ночі. 

– Ох, горе ти моє! – бурчить Роксі та веде за окремий стіл, подалі від хлопців. Поки дівчина контролює весь процес нанесення мені макіяжу, я борюсь із сонливістю. Доводиться просити подругу принести мені каву, тому що терпіти це більше немає сил. 

Після того, як кава випита, мені доводиться одягати вузькі темні джинси, білий короткий топ, що не прикриває мій плоский животик, і темну коротку куртку. Біляве волосся дуже круто поєднується з темним образом. Його накручують легкими локонами й залишають розпущеним. Густо підведені чорним олівцем очі додають моєму образу брутальності, як і чоботи на грубій підошві. 

– Круто вийшло! – оцінює свою роботу Роксі. – Пішли до хлопців, погляну на вас разом. 

Виявляється, що хлопців одягнули подібно до мого образу. Чорний і білий кольори основні у цій гаммі. Чомусь мій погляд зупиняється саме на Еріку, якому дуже сильно пасують чорні джинси та біла футболка. Цікаво, Роксі навмисне одягнула нас майже ідентично? Хоча в інших хлопців переважають саме темні кольори. 

– Маєш чудовий вигляд, – каже Ерік, зацікавлено мене розглядаючи. 

– Дякую, ти також, – відповідаю і дуже сподіваюся, що в цей час моє обличчя не нагадує помідор. – То що ми маємо робити? Раніше я не брала участі у фотосесіях… 

– Фотограф усе пояснить, можеш не хвилюватися, – з усмішкою відповідає. 

Дивно, але після його слів хвилювання відступає. Нас ведуть на знімальний майданчик, де знаходиться лише білий фон, на який нас і поставили. Чомусь доволі молодий фотограф на ім’я Жан взяв собі за мету постійно об’єднувати мене та Еріка. Звісно, він, як вокаліст, має стояти в центрі, але чому поряд з ним поставили мене – я зрозуміти не можу. 

Тішить те, що хлопці мені постійно допомагають. Говорять, як краще стати і який вираз обличчя має бути. Усі працюють злагоджено і лаконічно. Тепер я зрозуміла, що ці хлопці дійсно професіонали. Тут, на знімальному майданчику, вони не показують, що у них на душі. Тут вони такі, якими їх бачать фанати та весь світ. 

– Як на мене, то вийшло круто. Лілі, ти молодець! – через три години страждань нас все-таки розпустили. 

– Дякую, люба! – посилаю Роксі повітряний поцілунок. 

– Я згоден, – додає фотограф. – Як для першого разу, то ти чудово постаралася. До речі, з хлопцями ти дивишся просто чудово. Пряме потрапляння в ціль. 

Від таких похвал мені стає дуже приємно. Круто, коли тебе не лише сварять, але і хвалять хоча б інколи. 

Далі нас усіх відпускають додому, адже завтра перший день зйомок кліпу і потрібно добре відпочити. Я ж додому не поспішаю, тому що маю ще одну незавершену справу. Заходжу в ліфт, щоб піднятися на останній поверх, але в останню мить компанію мені вирішує скласти Ерік. Двері за його спиною зачиняються, і ліфт їде вгору. 

– Куди це ти зібралася? – запитує, розглядаючи моє обличчя. 

Ох! І чого це в ліфті враз так мало повітря залишилося? Так і задихнутися можна…

– Хочу поговорити з Девідом щодо пісні. Бен погодився. 

– Справді? І чому я не здивований? – Ерік усміхається, і лише зараз я помічаю, що він, як і я, ще не переодягнувся після зйомок. Зараз ми виглядаємо як закохана парочка, що носить однаковий одяг. – Хочеш, я тебе підтримаю? Все ж таки цю пісню ми разом створювали. 

– Справді? Було б чудово! – я настільки зраділа від такої пропозиції, що зовсім забуваю про те, як впливає на мене близькість цього хлопця. 

Ми удвох у тісному просторі ліфта, і чомусь я відчуваю, що починаю тягнутися до цього хлопця все більше й більше. Одразу згадую про фото Клер Девіс, яке він розглядав у телефоні, і складається враження, що мені на голову вилили відро льодяної води. На щастя, це допомогло мені зробити крок назад і відійти від Еріка на більш-менш нормальну відстань. 

Не хочу собі такої участі, як у Камі. Звісно, Ерік – не Ітан, але погляди на життя у них доволі схожі. Після того, як Рота кинула Клер, він більше не довіряє дівчатам, а я не хочу бути подружкою на одну ніч. 

Саме тому треба підібрати слину і нарешті усвідомити, що наші стосунки з Еріком просто неможливі. Він дійсно крутий і дуже талановитий, а я лише на початку своєї кар’єри. Зроблю один неправильний крок – і полечу додому першим же рейсом. 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше