31. Мрія чи кохання?...

– Він дійсно так сказав? – не втримавшись, кричить Роксі. Ми зачинилися у примірювальній, і, поки я одягала те, що було потрібно для зйомок, вирішила розповісти їй усе. Хотілося з кимось поділитися і нарешті зрозуміти, що я зробила не так. – От ідіот! Не думала я, що Ерік можу бути таким боягузом. 

– Напевно, він просто помилився. Подумав, що я особлива, а виявилося… – я підбирала будь-які можливі варіанти, але жоден з них не виправдовував вчинок хлопця. 

– А виявилося, що він придурок! – не скупиться в епітетах подруга. – Я, звісно, розумію, що історія його стосунків з Клер розпочиналася так само. Вона тоді лише починала свій модельний шлях і ніхто її не знав. Після зйомок кліпу Ерік заявив, що закохався, чим шокував усіх. Але ж ти – не вона, люба моя! Усі бачили гнилу натуру цієї суки, лише Ерік дивився на неї, як на божество. А ти зовсім на неї не схожа, і він це має розуміти. 

– Клер зробила йому боляче, і тепер Ерік боїться знову комусь довіритись. Це ж зрозуміло, – дивлюся у дзеркало на свій сьогоднішній образ і розумію, що підходить він мені просто ідеально. 

Завужені джинси, біла футболка з довгим рукавом і пряме волосся. Сьогодні день сварки, тому мені не обов’язково бути принцесою. 

– Мені нічого не зрозуміло, – бурчить Роксі. – Будь сильною, дівчинко. Не треба, щоб чоловіки бачили твої сльози. Таких, як Ерік, у тебе ще буде дуже багато. Особливо після дебюту. 

– Дякую за підтримку, люба, – не втримавшись, обіймаю Роксі. – Я дуже щаслива, що знайшла таку подругу, як ти. 

На знімальний майданчик ми приходимо разом. Роксі поряд, наче моя група підтримки, і я дійсно почуваюся краще, розуміючи, що не сама. Ще вчора на цьому місці були декорації кафе, а зараз тут повноцінна кімната з меблями та усім необхідним для життя. 

Ерік стоїть збоку і слухає останні настанови Моргана. Сьогодні він також одягнений доволі просто. Темні джинси та сіра футболка. Коли Морган кличе мене до себе, я набираю в легені якнайбільше повітря. Ерік поряд, і мені дуже важко морально відчувати його присутність. Невже тепер так буде завжди? 

Уважно слухаю все, що говорить Морган, і намагаюся не дивитися в бік Еріка. Чомусь поряд з ним до мене повертається образа і хочеться негайно вилити її на хлопця. Як добре, що така нагода зараз у мене буде. 

– Лілі, ти маєш показати, як сильно тобі боляче зараз. Ерік тебе зрадив, і тепер ви не можете бути разом, – чую настанови Моргана і вперше за ранок дивлюся Еріку в очі. Тішить те, що і йому ніяково від моєї присутності поряд. 

Вмикається музика, і я починаю бити Еріка кулаками. Потрапляю як по обличчю, так і по тілу. В принципі, мені байдуже, що виходить доволі сильно, нехай помучиться. Зате картинка буде неймовірно натуральною. Ерік намагається зловити мене за руки, але я вкотре вириваюся. Емоції переповнюють, і я вже й сама не розумію, де реальність, а де – гра. 

– Лілі, ти сьогодні молодець! Я в захваті! – чую голос Моргана і сама відступаю подалі від Еріка. У мене навіть руки тремтять і сльози на очах. Слова Еріка по колу крутяться в голові й не дають забути, що я йому не підходжу. – Люба, тепер тобі потрібно розбити вазу об стіну. Жбурни її щосили, щоб гарна картинка була. 

Поки Морган пояснює щось Еріку, я знаходжу поглядом Роксі, і подруга мені усміхається. А ще я бачу Девіда, який стоїть поряд з Шерон, і ці двоє дивляться на нашу роботу з абсолютно незрозумілими виразами облич. Девід начебто щось обмірковує, і мені дуже не хочеться, щоб він здогадався про те, що відбувається між мною та Еріком. 

Знову вмикається музика, і я відштовхую хлопця від себе. Беру в руки вазу і зі всієї сили кидаю об стіну. Приміщення тут доволі маленьке, тому уламки летять в різні боки. Я ж мало зважаю на те, що можу порізатися. Просто стою, важко дихаючи, і дивлюся на троянди, що розсипались по землі. Емоції переповнюють, і лише зараз розумію, що навколо абсолютна тиша. 

– Ти не постраждала? – чую поряд голос Еріка і наче виринаю зі сну. Дивлюся на нього і повільно хитаю головою. – У тебе кров! 

Ерік серйозно розглядає моє обличчя, наче там величезна рана, а я дивлюся в його очі й не можу навіть слова вимовити. Точно збожеволіла, якщо так сильно повелася за цими клятими почуттями. 

– Лілі, треба ранку обробити, – поряд з’являється Роксі та хапає мене за руку. Прямую за нею у гримерку і в останню мить ловлю на собі похмурий погляд Девіда. 

Виявляється, що постраждала я не сильно. Уламок зачепив щоку, і залишився маленький поріз. Роксі стерла кров, і навіть сліду не залишилося. 

– Ти молодець, люба. Усе вийшло так… правдоподібно, – дівчина сідає поряд зі мною і бере мої руки у свої. 

– Просто усе так збіглось. Я лише зараз зрозуміла, що Ерік занадто глибоко у моєму серці. Навіть не знаю, коли встигла так сильно у нього закохатися, – розгублено відповідаю. – Як тепер бути? Нам же треба працювати разом… 

– Доведеться заховати почуття кудись далеко, – співчутливо відповідає Роксі. – Якщо хочеш залишатися повноцінною частиною гурту, вдавай, що все, як раніше. Після повернення на сцену у тебе не буде часу на кохання. Повір мені. Протримайся ці два тижні, а тоді й сама зрозумієш, що не потрібні тобі ці почуття. Слава дасть тобі набагато більше. І від залицяльників відбою не буде. 

– Не потрібні мені залицяльники, – відповідаю і піднімаюся на ноги. – Чомусь я зовсім забула, що прилетіла сюди за мрією, а не за коханням. Добре, що вчасно про це згадала.