Довірся мені

2 глава

Віктор.

 

Сім років тому. Знайомство з Катериною.

 

Я тільки-но закінчив ординатуру. Приїхав у лікарню в якій як буду працювати. Я зайшов у відділення кардіохірургії. І завмер. Я побачив дуже привабливу дівчину білявку. Вона ну дуже красива. Дівчина зайшла у кабінет. Я теж зайшов у кабінет. І побачив цю дівчину, яка вже зняла пальто. І жінку, яка сиділа за столом. Її я знаю. Це Інеса Сергіївна, лікар кардіохірург. Я зняв з себе курточку. Інеса дивилась на нас, не зводячи від нас свій погляд.

- сідайте на диван — сказала вона мені і цій дівчині красуні.

Ми сіли на диван. Інеса підійшла до нас. А потім подивилась на нас уважно наче розглядала нас з ніг до голови.

- Віктор познайомтесь це ваша нова колега Катерина

- ...Леонідівна — сказала дівчина, вона мені здалась злою, чи то може у неї настрій поганий... не знаю.

- так, Катерина Леонідівна.... вона у нас вже працює майже місяць. Я вас двох чекаю у приймальному відділенні через п’ять хвилин.

Інеса вийшла з кабінету.

Я подивився на Катерину. Вона встала з дивану і щось взяла з тумбочки, а потім подивилась на мене.

- раджу вам теж взяти з собою планшет

Я підійшов до тумбочки і теж взяв планшет.

- тепер пішли у приймальне відділення.

Я зрозумів, що цій дівчині подобається командувати. І нудно мені точно не буде. Ми вийшли з кабінету. Катерина закрила його на ключ.

- вам треба зробити дублікат ключів аби ви мене не діставали — вона поклала ключі собі у кишеню білого халату, дівчина здалась мені “холодною”.

- ви можете провести мені екскурсію по лікарні щоб я в ній не загубився?

- робити мені більше нічого — хмикнула вона — попросіть у медсестер.

- добре

Я більше не став їй нічого казати, адже міг здогадатись яку реакцію можна від неї очікувати. Так у тиші ми дійшли до приймального відділення. Коли ми туди зайшли, я побачив багато людей, які сиділи на ліжках.

- ми з вами підемо до одного пацієнта — сказала Катерина. Ми підійшли до чоловіка який лежав на ліжку.

- добрий ранок, як вас звати?

- Олег

- Мене звати Катерина Леонідівна, і так, давайте розповідайте, що вас турбує, що болить

- нестерпний біль у грудях..— почав розповідати чоловік, а Катерина почала все записувати у планшет

- мг...зрозуміло, зараз у у вас візьмуть кров на аналізи, Алла — покликала вона якусь жінку, та підійшла до неї зразу — візьміть у нього кров і зробіть розгорнутий аналіз крові

- добре Катерина Леонідівна

Медсестра швиденько взяла у чоловіка кров.

- ми зараз повеземо вас на процедури

- куди? — перепитав чоловік

- на кардіограму і на ангіографію

Я трохи не зрозумів це слово.

- а що це?

Запитав я і Катерина подивилась на мене здивовано.

- ви взагалі вчились у медичному інституті чи купили диплом у переході?... ангіографія це метод рентгенологічного дослідження судин! Якщо ви не знали!

Ми повезли чоловіка на ці процедури. Коли ми везли пацієнта на кардіограму я весь час дивився на Катерину. І вона це помітила.

- чого ви так на мене дивитесь? Що я подобаюсь вам?

Це питання привело мене у ступор і я не знав, що їй відповісти, адже так... вона мені подобається, але я не знаю як вона відреагує на мою відповідь.

- якщо чесно, то... так — я вперше за весь час побачив її посмішку, вона заклала своє волосся за вухо.

Ми дійшли до кабінету, де роблять кардіограму і чоловік ліг на ліжко і Катерина почала дивитись на монітор і робити кардіограму, а я в цей час теж дивився на монітор. Коли вона зробила кардіограму ми подивились на папірець.

Через хвилин двадцять ми зробили і другу процедуру. Завезли пацієнта у палату і пішли у кабінет. Ми почали дивитись на його аналізи.

- так...ну мені все зрозуміло — сказала Катя

- що зрозуміло?

- у нього стенокардія

- дайте я подивлюсь — я взяв все і почав дивитись — ні це зовсім не стенокардія. Це інфаркт міокарда

- стенокардія!

- інфаркт

Ми довго сперечались.

- давайте по підручнику звіримось!

- а давайте!

Катерина витягла з полиці книжку з кардіології і ми почали дивитись. Знайшли нам потрібний розділ і почали читати. І через декілька хвилин я зрозумів, що я таки не правий. Блін, яка ж вона розумна!

- .....визнаю, я не правий — Катя на мене подивилась і посміхнулась

- йому треба операція, будете мені допомагати

- добре — в її словах не звучало запитання, в них було ствердження. Я зрозумів, що сперечатись з нею безглуздо. Вона завжди буде права. Розумна білявка це щось нове для мене.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше