Працюємо з інтернами
Операція видалась складнішою, ніж я думала. Мені довелось попросити допомогу у Олексія. Він робив все правильно, що я йому казала. Одним словом він молодець. Після операції ми вийшли мити руки.
- Олексій, ви молодець, все правильно робили — я його похвалила, бо сама була інтерном і пам’ятаю як мені було приємно коли мене хвалили
- дякую
- я думаю ви можете йти на обід, бо вже час обіду.... ваші колеги мабуть вже у буфеті, зустрінемось через годину у моєму кабінеті — я посміхнулась. Олексій швидко домив руки і побіг. Я теж домила руки і пішла у кабінет.
Я піднялась на другий поверх і вже збиралась заходити у своє відділення. Як почула голос Ані.
- Катя!
Я оглянулась. Аня стояла і посміхалась. Я підійшла до неї.
- привіт, ти щось хотіла?
- так, давай сьогодні посидимо у моєму кабінеті поговоримо, поп’ємо каву
- я хочу поїхати додому... хоча знаєш, можемо посидіти у мене дома
- добре, у мене якраз немає нічного чергування — вона посміхнулась
- тоді зустрінемось ввечері біля виходу з лікарні? О сьомій
- так, домовились
Я зайшла у кабінет. І сіла за стіл щоб написати виписку для Макса, про якого я забула на півдня через цю операцію. Я друкувала цю виписку хвилин десять, коли ж я її надрукувала повністю я включила принтер і почала згадувати як роздрукувати цей папірець. Справа у тому що я це робила один раз у житті, всі інші рази за мене це робив Віктор.
За п’ятнадцять хвилин я розібралась як роздрукувати. І роздрукувала виписку. Вже збиралась виходити з кабінету. Як в кабінет зайшов Віктор.
- а ось ти де — він посміхнувся. Його руки як і завжди лежали у кишенях штанів — пішли пообідаємо
- добре, тільки я зараз дам виписку Максу, а то вже півдня чекає
- тоді я буду тебе чекати тут
- добре — я вийшла з кабінету. І пішла у палату Макса. Палата знаходиться практично навпроти нашого кабінету. Тому я швидко туди прийшла.
- привіт Макс
- ну нарешті — він посміхнувся
- пробач у мене була невідкладна операція — Макс нічого не сказав, просто посміхнувся — так дивись, ось твоя виписка — я дала йому цей папірець
- дякую....Кейт, може сьогодні зустрінемось, посидимо порозмовляємо — я здивовано на нього подивилась, бо він назвав мене так як називав мене коли ми були одружені.
- пробач, на сьогодні у мене є справи
- а завтра?
- а завтра нічне чергування
- шкода
- ну, все мені треба йти — я посміхнулась
Я вийшла з палати і зразу зайшла у кабінет. Я побачила Віктора, який трохи розминається. Він побачив мене і посміхнувся.
- готова йти?
- так
Ми вийшли з кабінету і я закрила його на ключ. І ми пішли у буфет. В буфеті було багато людей, але вільні столики були і тому ми швиденько купили страви. Я як завжди купила собі салатик і яблучний сік. Ми сіли за столик. Позаду нас сиділи за столом наші інтерни. І все що вони говорили нам було чутно. Ми з Віктором почали їх слухати, хоча це не красиво.
- я сьогодні був в операційній — сказав Олексій
- повезло тобі
- це так...Катерина Леонідівна взагалі хороша така — я в цей момент посміхалась
- щось слабо віриться — сказав Андрій
- я серйозно кажу, якщо її не дратувати, то вона хороша.... я їй допомагав робити операцію
- серйозно?
- так
Віктор подивився на мене.
- він тобі дійсно допомагав?
- так, потрібна була поміч, складний випадок був, довелося попросити допомогу....але він молодець все робив правильно — сказала тихо я щоб інтерни це не почули
Ми почали їх слухати далі.
- а ви що?
- нас Віктор Олегович не водив в операційну, натомість ми навчились зашивати рани
- прикольно, цікаво як там Олі і Роману
- мабуть їм весело — вони почали сміятись
Ми вже доїли наші страви і вже збирались йти. Мені подзвонила Інеса. Вона сказала щоб я з Віктором зайшли до неї у кабінет. Ми зразу пішли до неї.
- цікаво, що вона від нас хоче?
- якщо вона нас двох викликає, то це може бути щось серйозне — сказав Віктор
- це точно
Ми підійшли до її кабінету і я постукала у двері.
- входьте!
Ми зайшли у кабінет і побачили у кабінеті Інесу і ще якогось чоловіка і жінку.
- проходьте, сідайте у нас є до вас розмова — сказала Інеса, вона подивилась на цих людей — познайомтесь це наші два найкращі кардіохірурги Катерина Леонідівна і Віктор Олегович....а це два лікаря з іншої лікарні, яка займається трансплантологією Давид Георгійович і Маргарита Павлівна.... у них є до вас справа