Кінець дружби

Рано вранці Надію розбудив телефонний дзвінок. Дівчина підняла голову з подушки та відкрила очі, взявши телефон з тумби біля ліжка вона глянула на екран. Це було Тоня. Цікаво, хто її збудив так рано? Що могло статись? Адже Тоня любила поспати і навіть на свою улюблену роботу вставала дуже неохоче. А тут, ще навіть п'ятої немає, а вона вже прокинулась і дзвонить. Надя відповіла на дзвінок і мовила 

-Тонь? Хто тебе збудив так рано? Чи ти мене уві сні побачила 

-Не час для жартів, треба зустрітись.

-Я все одно на роботу після універу, тоді і поговоримо.

-Я не можу стільки чекати , треба поговорити негайно.

-Добре, давай зустрінемось, через годину.

-Мг, я в ресторані я чекаю на тебе. 

Тоня вибила, а Надя одразу почала збиратись на зустріч з подругою. Дівчина непокоїлась, це зовсім не нормально дзвінки так рано, такий поспіх та і голос Антоніни їй не сподобався , тому дівчина намагалась зібратись , якомога швидше і вже через півгодини Надія сіла в таксі і поїхала до Тоні. Всю дорогу їй не давали спокою думки. Що сталось? Що могло бути такого важливого , що її найкраща подруга так терміново вимагала зустрічі? Про себе вона молила Бога , аби нічого поганого не було. Шлях в десять хвилин здався їй вічністью, але врешті-решт таксі зупинилось біля ресторану , Надя заплатила водієві таксі і вийшла з машини. Таксі поїхало, а вона пройшла в приміщення та поглядом почала шукати подругу дитинства і таки знайшла . Тоня сиділа за одним зі столиків і зажурено дивилась у вікно, побачивши це Надя підійшла і хотіла обійняти Тоню, але та підвела руку долонею до неї бажаючи тримати її на відстані і мовила 

-Сідай 

-Що сталось?  - відповіла дівчина і сіла навпроти 

-Це ти мені скажеш Надь, що сталось. Що між вами з Сергієм?

-Дружба, просто дружба 

-Дружба? Дружба з людиною, яка не підпускає до себе нікого? Така сильна дружба, що він, людина правил іде проти тих самих правил, плює на свої принципи і втікає зі своєю учиницею? В тебе дружба з ним? Пам'ятаєш ти сказала, що він занадто дорослий і взагалі не звернула на нього уваги коли ми його вперше побачили.

-І що ? З часом ми почали пізнавати один одного, я не бачу причини перебільшувати. Він мав комусь повірити бо просто не зміг би так жити далі. А щодо останнього, то я говорила те що він надто дорослий для тебе, тобі він сподобався не як друг, а як чоловік, до того ж з першого погляду.

-Зараз ти ні чим не відрізняєшся від мого тодішнього стану уся різниця в тому, що я свої почуття одразу зрозуміла, ти ж кохання сприймаєш за дружбу і живеш так. В такій ситуації ти не можеш зі мною більше працювати.

-Що? Ти мене звільниш?

-Вже звільнила. Наші дороги на цьому розходяться. Ти моя подруга дитинства, але і дружити далі нам немає ніякого сенсу. Бо не хочу бути тою хто відіб'є кохану людину у подруги і не хочу щоб ти була такою, адже рано чи пізно ти зрозумієш свої почуття і хто з нас ким буде і чи буде взагалі залежить від почуттів і вибору Сергія. Але я вже здогадуюсь на кого паде його вибір і це буду точно не я. Вже більше ніж півроку я намагаюсь добитись його прихильності і вмовити його хоча б прогулятись зі мною у відповідь лише вдаряюсь об стіну яку він зводить між нами. 

--Тоді може є сенс його залишити в спокої? Видно ж що він не відповідає тобі взаємністю , то не муч не його, не себе. Ви обидва цього не заслуговуєте. Дай собі шанс бути щасливою з іншим , дай йому шанс відродитись і жити, не змушуй вас обох переживати біль. Не важливо цією іншою буду я чи хтось інший , просто він має перестати існувати і почати жити, і дихати. Наші дороги на цьому розходяться, прощавай.

Надя покинула ресторан і попрямувала в університет. Пішки. Адже тепер вона безробітня і до того як знайде роботу їй треба буде економити. Вона втратила найкращу подругу дитинства сьогодні. І була шокована. Вона не могла зрозуміти поведінки і реакції вже колишньої подруги. Можливо вона потім зрозуміє це, але зараз це для неї таємниця. Вже коли дівчина зайшла на подвір'я навчального закладу, вона побачила студентів , які про щось шепотілись і пліткували. Дівчина не зрозуміла, що відбувається, вона хотіла знати їй було цікаво, але вона  не спитала, не хотіла питати, тим паче у сторонніх.Та й потреби не було, як тільки Надя відчинила двері і зайшла в приміщення навчального закладу, прямо на порозі побачила свою однокурсницю, яка підбігла до неї , Надія оглянулась, а тоді мовила до однокурсниці

-Мілена, а що тут відбувається?

-Ти ще не знаєш звичайно.

-Чого, я не знаю?

-Нашого викладача з літератури , пана Сергія відсторонили від роботи через учорашнє.

-Як? Коли це вирішилось?

-Сьогодні, вранці. Ректор викликав його до себе і дав покарання. Він не зможе викладати близько місяця

Надя простояла близько хвилини намагаючись зрозуміти ситуацію, а тоді пішла в кабінет літератури, відчинивши двері вона побачила Сергія, який збирав свої особисті речі. Чоловік поглянув на дівчину і злегка усміхнувся, а тоді продовжив свою справу,  вона мовчки дивилась на нього. Зайшовши в кабінет дівчина підійшла до чоловіка, він обернувся і поглянув на неї злегка усміхаючись а вона мовила

-Чому ти згодився на це? Ти не зробив нічого поганого.

-Так, не зробив, всього лише будучи викладачем втік зі своєю студенткою під час навчального процесу , тим самим пішов проти встановлених правил, а той хто йде проти встановлених правил буде обов'язково покараний. Та й вони праві, я зробив не подумавши і тим самим став учням поганим прикладом . Тому буде навіть краще якщо, я піду. Але замість мене прийде інший.в вчитель тому вчись добре. Ти обіцяла.

-Ну по перше,я обіцяла тобі, а не іншому вчителю, а по друге , я більше не буду тут вчитись.

-Чому?

-На те в мене є свої причини.

-Розумію.

Ось в двері стукають, потім двері прочиняються і в кабінет заходить кур'єр та мовляє

-Ви Сергій Бойко?

-Я - відповідає чоловік

-Вам лист - мовляє кур'єр та підходить ближче -Розпишіться тут.