Глава 4

Сьогодні п'ятниця і це означає що ми йдем на вечірку і в школу, як же я нехочу йти в школу, але потрібно. Зібралася я доволі швидко, вдягнула сині джинси і фіолетову футболку, взула біді кросівки. Вийшла на кухню поснідала швидко та пішла в школу з Дімою, бо Ліза вже пішла.

-Даш, то що ти йдеш зі мною на вечірку сьогодні? - спитав в мене Діма

-Так, ми з Богданою підем з тобою, - відповіла з посмішкою я

-А ти вже встиг з кімось познайомитися? - спитала в нього я

-Да є з пару хлопців з якими більш - менш нормально спілкуюся, але в них своя компанія.

-А що за хлопці, - спитала з цікавістю я

-Та Влад і Денис, ніби нормальні хлопці. Це вони мене на вечірку запросили -

-Понятно, - відповіла я

Поки ми говорили, то до нас підійшла Богдана

-Привіт, - сказала вона

-Оо, привіт, - відповіла я 

-Привіт, - сказав Діма 

-Ну я вже піду, пака, - сказав Діма, коли ми вже заходили в шкільний двір

-Пака, - відповіли ми з Богданою

І ми пішли в школу

-Ну що, ти готова до сьогоднішньої вечірки? - спитала я в Богдани

-Звичайно, - відповіла вона 

-То тоді давай у 7 в мене, бо Діма казав що вечірка на 9, якщо я не помиляюся і ще спитаю, де точно, а то я незнаю, - сказала я Богдані. 

-Добре 

Ми зайшли до класу і почався урок. Після уроку на перерві ми розмовляли: Богдана, Аня і я, і тут Аня в нас питає :

-Дівчата, а ви знаєте що сьогодні буде вечірка у Влада на хаті ?, - спитала в нас Аня

-Так, мене мій брат бере туда за компанію, але я незнала що вона буде в будинку, думала в клубі, - відповіла я

За цей тиждень я добре здружилася з дівчатами Богданою і Анею, ну є ще інші дівчата, але ми з їми поки не ладимо.

-Оооо, то ти тож ідеш?,- питає в мене Аня

-Так, ми з Богданою йдем, - відповіла я

-Та це круто, зможем разом повеселиться, - почала радіти Аня

-Так, - відповіла вже Богдана 

-То давайте ви прийдете до мене і ми будем разом збираться, - запропонувала нам з Богданою Аня. 

-Хороша ідея, - відповіла я, що тепер будемо збираться в трьох з дівчатами 

-То тоді чекаю у 7 в мене, адрес скіну, - сказала Аня і почався урок 

Ще залишилося два уроки і вони прошли бистро, ще ми з дівчатами говорили хто що вдягне і так далі. Вже закінчився останній урок і ми пішли додому. Дійшла додому, зайшла, зняла кросівки і зайдя на кухню там вже обідали Ліза, Діма і бабушка Зоя, так звали мою бабушку. 

-Привіт, - сказала я і пішла мить руки. 
-Сідай обідати я тут твої улюблених піріжків з картоплею напекла, - приглашала до столу бабушка 
-Мммм, як смачно, - одкусив бабушкиного пирожка сказала я.
-Їж, Їж, - скала бабушка з посмішкою 
-Ну, все я наїлася, дякую, - подякувала я бабишки Зої і пішла в кімнату. 
Я перевдягнулася і чую стук в двері 
-Можна зайти?, - питає Діма
-Заходь 
Ми сіли на моє ліжко і Діма питає :
-Ну, що ти готова йти сьогодні зі мною на вечірку? 
-Так, але ще крім Богдани зімною беде Аня і ми будемо в неї сьогодні збиратися, - відповіла я
-Ну добре, то ти мені скажеш адресу я по вас заїду в годин вісім, пів дев'ятого, ок?, - спитав в мене Діма 
-Ок, адрес скіну СМС, - відповіла я - і да де ти візьмеш машину щоб заїхати по нас?-вже поцікавилася я
-Мамину візьму, я вже домовився, - відповів Діма і вийшов із кімнати. 
В 7 годин я вже була в Ані, і в неї вже була Богдана, ми почали готуватися. Платтє я одягнула ще в дома, воно було темно фіолетового кольору, чуть више коліна і з вирізом на спині, взяла переозуться чорні туфлі на маленькому каблучку, а добиралася я до Ані в кросівках, хоч на дворі і осінь, але було тепло, то я накінула на плетє чорне пальто. Вже в Ані я лише трішки нафарбувалась, волосся я вирішила не крутити, а залишити прямим. 
Ми вже були з дівчатами готові. Богдана вдягла світло блакитне платтє, взула чорні туфлі і накрутила волосся, ну і як же без макіяжа. Аня вдягла чорне платтє, теж як я вирівняла волосся і чуть нафарбувалася. Не встигли ми надивитися в зерколо як мені прийшло СМС від Діми, що він вже нас чекає. Ми швидко вдягнули верхній одяг і взуття і пішли до Діми в машину. 

-Привіт, - привітався Діма 

-Привіт, - привіталися ми з дівчатами

Далі ми їхали в повній тиші. Через хвилин 20 мы були вже на місці і вийдя з машини я побачила перед собою великий будинок, там ув сад з дуже красивими квітами. 

-Ну що, ходімо дівчата? - спитав Діма у нас 

-Так, - відповіли ми разом і пішли в середину будинка

Лунала дуже гучна музика і багато людей вже були на підпитку. Ми зайшли в центр будинку і побачили не дуже приємну сцену одна з наших однакласниць кричала на ще одну. 

-Ах, ти ж, а я тобі довіряла,  не встигла я відвернуться ти вже з моїй хлопцем цілуєся, - кричала Ілона, це моя однокласниця вона викрикнула ці слова і побігла напевно в туалет. Я подивилася на дівчат вони на мене і ми пішли допомогти Ілоні сказавши Діми що в туалет. 

Ми знайшли туалет на другому поверсі. Зайшли в середину і побачили що Ілона плаче я підійшла до неї і почала питати що сталося, незнаю навіщо, ми з нею не дуже добре ладнали, але я хотіла допомогти.

-Що трапилося? - спитала я в Ілони

-Я зайшла в будинок, а вона, вона цілує мого хлопця, -відповіла Ілона і почала ще сильніше плакать. 

-Еее, успокойся, все буде добре, - підійшла вже Аня до Ілони і погладила по спині. Ілона почала ще сильніше плакать 

-А ну, він не заслужив твоїх сліз, зараз ти береш вмиваєся, я ми тобі підправлю макіяж і ми підем танцювати, - сказала Богдана до Ілони. 

-Доб...ре,- відповіла Ілона витераючи сльози 

Ми допомогли з дівчатами умиться Ілоні і підправили їй макіяж. 

-Дякую вам дівчата, велике, - подякувала нам Ілона. 

-Немає защо, ходімо танцювати, - сказала Богдана і ми пішли. 

Ми зайшли на іпровізований танцпол і почали танцювати. Через деякій час я згадала що я прийшла сюда з Дімою і потрібно побачити де він.