Дружба - почуття сильніше за любов

"Загублене місце"

Загублене місто... Крапає дощ по вулицях забутих.
У калюжах відбиваються одинокі будинки,
В яких ледь видніють побиті шибки і стіни облуплені.
У них повільно розпадається все по піщинках.

По темних караулках блукають у  тиші загублені душі...
Вони шукають каяття і пристання.
Вони одиноко живуть з обличчям незворушнім,
Їм тепер залишилось лише мовчати...

В забутому місті тиша безсмертна,
Лиш іноді над дахами пролітають одиноко птахи...
Знаходиться в ньому мука нестерпна.
Але колись тут щасливими люди були і любили.

Тут колись вирувало життя,
Гуляли пари закохані, сімї щасливі.
Але усе зіпсувала нещадна війна,
Коли вводила в дію плани зрадливі.

Зник сміх, блакитне небо стало чорним...
Все місто вкрила темрява і тьма.
Хазяйнують в місті лихі ворони,
Яких за відсутності заміняє тиша німа...

Зівяли, колись зелені, газони,
Які оживити тепер уже пізно.
Зняті всі замки, усі з дверей заслони.
Це забуте людьми, загублене місто...




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше