Глава тридцать друга.

Сонячне проміння потрапляло у кімнату. В’ячеслава перевернулася на іншу сторону, намагаючись втекти від сонця, яке так їй заважало. Рукою дівчина провела по ліжку й зрозуміла, що Олександр вже пішов. Як і завжди він не хотів її будити, тому тихо зібрався й відправився на роботу. В’ячеслава помітила, що в нього якісь проблеми на роботі, але як би вона його не розпитувала він все мовчав.

В’ячеслава розплющила очі й подивилася на настінний годинник. Годинник показував вже дванадцяту годину. Дівчина зрозуміла, що вона занадто довго вже спить й час вставати. Зіваючи й потягуючись дівчина підвелася з ліжка. Вона попрямувала до ванної кімнати але зупинилася біля відкритої шафи, вірніше біля дзеркала у повний зріст. Деякий час В’ячеслава розглядала свою зовнішність, а потім її руки потягнулися до живота. Вона підняла до гори майку й почала роздивлятися живіт, намагаючись зрозуміти чи став він вже більшим. Як що сильно придивлятися, то він трохи збільшився.

Саме в цей момент до кімнати без стуку увійшла Ольга.

- Нарешті ти вже прокинулась, люба – сказала жінка зачинивши за собою двері – Я хотіла з тобою про де що поговорити ще вчора, але Сашко був постійно поруч. А мені б хотілося поговорити на одинці.

В’ячеслава опустила майку й подивилася здивовано на матір. Але здивування швидко пройшло, й замість нього з’явилося розуміння того, про що вона хотіла поговорити. В’ячеславі була неприємна навіть думка про те що їй доведеться знову вислуховувати те що Олександр їй не пара, а Артем просто чудовий й потребує другого шансу. В’ячеслава втомленим поглядом подивилася на матір і сказала:

- Добре. Але я б хотіла спершу умитися й переодягнутися.

- Так, звичайно. Ця розмова може й зачекати. І крім цього тобі треба буде поїсти, голодування не піде на користь дитині – з привітливою усмішкою сказала Ольга й підійшла до В’ячеслави та обійняла її – Я буду чекати тебе внизу. Як раз приготую тобі поїсти.

- Дякую. Я не довго – відповіла В’ячеслава й пішла до ванної кімнати, а Ольга вийшла і поспішила до низу.

В’ячеслава швидко привела себе до ладу й вже спускалася сходами до низу. З кухні долинав смачний запах млинців. Запах був точно такий як і в дитинстві. На обличчі дівчини з’явилася посмішка з якою вона і увійшла до кухні.

- Який смачний запах.

- Сідай і їж, Славо. Поїси й поговоримо – сказала Ольга смажачи млинці.

- Ти говори зараз. Я можу їсти й слухати – сказала В’ячеслава зробивши собі чай та сідаючи за стіл.

- Добре, зараз так зараз. Як добре ти знаєш Сашка? – вирішила почати Ольга з далекого.

- А що? – не розуміючи до чого веде мати запитала В’ячеслава – Мені здається що не погано.

- А ти знаєш про його батьків? Що вони загинули і його виховувала тітка? – запитала Ольга.

 - Ні, він мені про це не розповідав. І його можна зрозуміти це не та тема, про яку приємно згадувати – відповіла В’ячеслава, яка спершу здивувалася від почутого.

- Згодна. Просто мені було цікаво може ти про це щось знаєш? Як я зрозуміла в нього були проблеми з тіткою.

- Мамо не лізь в це. Я знаю як ти любиш «іноді» покопатися в житті іншої людини, але не треба. Прошу.

- Як не треба. Як би не я, то ти так би й не знала, що у Сашка батьки померли, і до того ж.. – говорила Ольга, але В’ячеслава її перебила.

- Я впевнена він сам мені все розповість коли захоче.

- А якщо не захоче? Ти сама казала що це не та тема про яку приємно розмовляти.

- Мамо! Не втручайся в це. Я повністю йому довіряю. І мені цього досить. Захоче, розповість. Не захоче – це його справа.

- Я хочу як краще, а ти, як я бачу, цього не розумієш – не задоволено сказала Ольга – І мені шкода тебе. Я старша за тебе, й відповідно досвіду в мене більше. Я чудово зрозуміла за життя що треба знати минуле людини, з якою збираєшся пов’язати життя. Якщо ти цього не знаєш, то колись випливе таке, через що ти не зможеш находитися поруч з ним. Прошу, прислухайся до мене і спробуй дізнатися про минуле свого нареченого до того як одружишся з ним. Повір, я знаю про що кажу. Не повтори моєї помилки.

Як ви вважаєте що має на увазі Ольга? Чи "повторить помилку" В'ячеслава своєї матері? Чи є щось в минулому Олександра що може зруйнувати його майбутнє?