Дружина на годину

Глава десята.

Погляд В’ячеслави перейшов на губи Олександра, які ще й трохи, й доторкнуться до її. Прикривши очі В’ячеслава чекала на поцілунок. Олександр не змусив її довго чекати й піддавшись вперед доторкнувся до її губ. Спочатку поцілунок був ніжний, а зрозумівши, що дівчина відповідає, його поцілунок став більш вимогливим, пристрасним. Спочатку дівчина трохи розгубилася й навіть не знала куди діти свої руки, але все ж таки знайшла їм місце на волосах чоловіка, зарившись в них пальцями.

Олександр перетягнув дівчину зі стільця до себе на коліна не перериваючи поцілунку. Його руки потроху почали залазити під її кофту, с задоволенням доторкаючись до її шкіри. Але цього чоловікові було замало. Відірвавшись від губ В’ячеслави він перейшов на її шию, залишаючи там свої мітки. В’ячеслава за любки приймала будь-яку ласку, яку їй пропонував чоловік. Але, все ж таки, коли Олександр стягнув з дівчини кофту, вона злізла з нього й побігла до ванної кімнати. Не вдалий момент вибрав шлунок дівчини для того щоб повернути назад усю з’їдену за сьогоднішній день їжу.

Олександр спочатку не зміг зрозуміти, що сталося, а коли до нього все ж таки дійшло, що дівчини стало погано він направився слідом за нею. Постукавши у закриті двері він запитав:

- Славо, як ти? Викликати лікаря?

- Ні, не треба. Просто з’їла щось не то. Ти йди у кухню, я зараз повернусь.

- Ти впевнена? – запитав Олександр, почуваючи себе ніяково, через те що стоїть за дверима й не може ніяк допомогти.

- Так. Ти йди. Прошу.

- Добре, — погодився Олександр й пішов у кухню.

Сівши за стіл він думав про те як йому вчинити що б допомогти В’ячеславі, бо до лікаря вона звертатися не хоче, а просто так він не може відпустити її не переконавшись що все й насправді добре. У голову йому прийшла одна ідея, яка дуже сподобалася.

- Можеш відвести мене до дому прямо зараз? Якщо тобі не важко, — запитала В’ячеслава увійшовши у кухню й відірвавши Олександра від роздумів.

- Ні. Залишишся у мене, й це не обговорюється, — рішуче промовив Олександр.

- Я не можу, — зніяковіло сказала В’ячеслава, — Краще буде якщо я…

- Залишишся у мене, — перебивши дівчину сказав Олександр, — Славо, я хвилююсь за тебе. Усього одну ніч проведи у мене в будинку, щоб якщо тобі стане гірше я міг допомогти. Домовилися? – запитав Олександр, хоча й знав, що не дивлячись на відповідь дівчини вона все одно залишиться у нього.

- Олександр, це не зовсім зручно…

- Славо, — почав Олександр, але не встиг закінчити бо В’ячеслава знову побігла до ванної кімнати.

- Я згодна! – викрикнула дівчина, й Олександр посміхнувся.

Піднявшись на гору й увійшовши до своєї кімнати, Олександр направився до шафи. Діставши звідти одну зі своїх футболок. Він повернувся у низ і як раз вчасно, В’ячеслава тільки но виходила з ванної кімнати.

- Я подумав, що тобі буде не зручно спати у твоєму одязі й ось приніс тобі свою футболку. Для тебе вона має бути як туніка, — дбайливо сказав Олександр й тільки зараз помітив, що на В’ячеславі й досі не має кофти й стоїть вона перед ним у бюстгальтері, — Км, можеш прийняти душ і йти лягати спати у кімнату що напрати моєї, км, — сказав Олександр дивлячись прямо на груди дівчини.

- Дякую.

Коли В’ячеслава знову закрилася у ванній, але на цей раз для того що б прийняти душ, вона встала у ступор. Тільки зараз до неї дійшло у якому вигляді вона опинилася перед Олександром. Від розуміння того на щоках з’явився рум’янець.

Швидко прийнявши душ вона переодягнулася у футболку чоловіка, склавши свої джинси, й сподіваючись що зможе дійти до відведеної їй на цю ніч кімнаті, що б не попастися на очі Олександру.

Тихесенько В’ячеслава піднялась на гору й увійшла до кімнати. Як тільки вона лягла на ліжко у кімнату постукали й увійшов Олександр.

- Я хотів побажати тобі гарних снів. І якщо тобі буде щось потрібно, чи стане погано, не соромся, відразу буди мене.

- Добре, — тихо сказала В’ячеслава, а Олександр підійшов до неї й залишив легкий поцілунок на її губах.

- Спи, — після цього Олександр вийшов з кімнати.

Закутавшись у покривало В’ячеслава поринула у сон з головою. У сон в якому вона згадувала події ночі, яку вона провела у готелі, тільки так й не могла згадати обличчя чоловіка.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше