Дітки в клітках

5

Мама Олени телефонує чоловікові.

Мама Олени: Добре, що ти взяв слухавку. Телефонувала директор школи. Олену знайшли непритомною. Вона впала і забилась. Просили забрати її.

Тато Олени: Її побили однолітки.

Мама Олени: Звідки ти знаєш?

Тато Олени: Мені прийшло смс від Максима. Нашого сусіда.

Мама Олени: О, Боже!.. Скоріше їдь за нею!

Тато Олени: Заспокойся, будь ласка. Тобі не можна взагалі нервувати

Мама Олени: Привези її додому!

Тато Олени: Школа має викликати швидку та поліцію, а не перекладати це на плечі батьків.

Мама Олени: Але, це ж наша дитина. Їй потрібна допомога!

Тато Олени: Я у всьому розберусь.

Мама Олени встає з ліжка та йде до бару. Бере пляшку та запиває спиртним свої ліки. Бачить Оленині речі, збирає їх та починає плакати. Продовжує пити

Мама Олени: Гарнюня моя, як же ти тепер жити будеш?. Чому хороші люди мають завжди страждати у цьому світі?!. За що мені це все?!.. Але, нічого! Нічого! Ви всі ще пожалкуєте за це! Ви чуєте мене? Ви думаєте, що це все, ви мене здолали? Ні.. Ще буде грати музика і на нашій вулиці…

Олександр Корман

Подобається

#1596 в Детектив/Трилер
#2001 в Молодіжна проза
#783 в Підліткова проза

У тексті є: підлітки, підлість і протистояння характерів, підлітки і кохання

Відредаговано: 14.03.2021

Додати до бібліотеки

Поскаржитись